🎉У стародавні часи березень був початком Нового року. 📅У середньовічній Русі на березень припадав початок нового року. Найімовірніше, його святкували з появою молодика в перші весняні дні, найближчі до рівнодення. Після хрещення Русі, а остаточно з 1492 р., громадський Новий рік на українських землях відзначали 1 березня. Тож з новим роком усіх нас!Сьогодні для нас це перший весняний день першого весняного місяця.🌷Першою ознакою приходу весни вважався посвист байбака. В цей день він прокидається від зимової сплячки, виходить «на світ» і свище три рази:«Просвистів байбак, – казали в народі, – ховай у затінок сіряк!». Свиснувши, він знову ховається в свою нірку, лягає на другий бік і буде спати аж до Благовіщення. 🌷Другою прикметою приходу весни був приліт з теплих країв вівсянок – найперших перелітних птахів. В цей день також повертаються з вирію ластівки. «Якщо побачиш ластівку, - повчала колись мати свого маленького сина, - то візьми жменю землі, кинь за нею і скажи: «На тобі, ластівко, на гніздо!» — це щоб швидше весна приходила. Ластівка на своїх крилах нам весну з вирію несе».🌷Календарна весна припадає на 14 березня, але справжній приходом весни вважалося 30 березня.🙏І все ж остаточним утвердженням весни вважалося Благовіщення, котре припадає на 25 березня. 🌳🌲Перший весняний місяць нерідко вважають господарем полів та лісів. З цього дня можна було починати ранню оранку. Під цю пору остаточно вже закінчувалися молодіжні розваги – досвітки й вечорниці. У березні починали заготовляти традиційні напої – кленовий та березовий соки. Відтак березень – особливий місяць.Як кажуть у народі, березень і усміхнеться, і заплаче, і ошкіриться крутим норовом...#Березень