🤬От не очікував, що падлюки можуть таку користь із війни отримати…👨🏻‍🔬👩🏼‍🎓У науковому світі запроваджене цитування інших робіт. Це корисно для розуміння про що пишуть. Але дехто зробив із цитування фетиш. Особливо полюбляють дивитись на цитування чиновники в науці, які вирішили, що це є показником значимості роботи. Насправді ні, але при оформленні на роботу, подачі грантів і т.д. дивляться перш за все скільки разів вас процитували. Навіть якщо процитували у форматі "той недоумок (Імярек, 2024) стверджує протилежне та ніхто в здоровому глузді з таким не погодиться". Якщо так згадають – вже маєте плюс одне цитування і зростання поваги з боку адміністратора установи.😎Шахраї винайшли спосіб збільшити кількість цитувань. Створюють фейкове дослідження, публікують у журналі із високим імпакт-фактором та насичують цитатами кого треба. Проблема – стаття в журналі з високим імпакт-фактором часто коштує чималих грошей. Можна це врахувати в ціні послуг від тих кого цитуєте (а це десятки клієнтів). А можна… прикинутись українцями🤬Ось приклад, виявлений експертами Pubpeer👇Трійко "львівських вчених" – Драводрі Петренко, Маріка Золотов та Іванова Дремовіч опублікували в поважному науковому виданні статтю, наситивши цитатами якихсь Абдулкадхіма, Джанг, Джао, Гао, Абд-Алгані та інших мудил (китайців найбільше, вітання "передовій китайській науці!"👋🇨🇳🟰💩).Чому саме "українські" вчені? Тому що деякі наукові журнали в 2022 році надали українцям право публікуватись безкоштовно. Сам нещодавно з колегами скористався в журналі Boreas, це допомагає заощадити пару тисяч євро🫶. Однак, схоже, що незабаром ця можливість зникне. І не через завершення війни, а таких "Драводрі Петренко", щоб їм кишка випала😡___Джерелоhttps://pubpeer.com/publications/48D7950C586FF3AA9C24547113D5EA