https://open.spotify.com/track/76xiXjnCPC9nGoRKKq0yGdВ барабанах в цій пісні (в другому куплеті) помилявся і не міг довго розібратись кожен з усіх барабанників, хто в YUKO грав (ем... всі два?))) включно з тим, хто записав ці барабани. Послухав щойно цю пісню на предмет чекнути, чи реально її зіграти на концерті, враховуючи, що вона наполовину руснява, і поняв, що саме на ній я оформив свій метод роботи з живими барабанами, який застосував потім в волнах, н е й р о п л а с т и ч н о с т і всьому R2:ЦУ — коли ти збираєш мейн партію барабанів з величезної кількості вільних, майже імпровізаційних барабанних тейків, обираючи без ліміту все саме смачне хай і поломане, а потім під це підлаштовуєш басову партію і все-все аранжування. Методологія - така класна річ. Вона буквально визначає, яким шляхом піде пісня, якою буде вона. А то й весь альбом, коли ти визначаєш метод до того, як починаєш робити цей альбом. Дуже люблю тримати методологію в фокусі. Свідомо експлуатувати певний метод. Свідомо його ігнорувати. І свідомо спонукати його до еволюції. Я насправді дуже обережно повертаюсь до переслуховування YUKO, бо воно мене дуже сильно таращить. Ну я в своїй голові маю певний образ цієї музики, а потім як вмикну, а воно завжди, майже завжди відчутно краще!)) плюс я зараз можу ретроспективно зрозуміти, що і як працює - це занадто багато інформації, тому я це роблю дозовано. Але по мірі підготовки до концертів доведеться слухати все частіше. Так от, в Sorry таакий класний інструментал!!