Стаc Корольов | Як людина, що практикує джеми ситуативно, не регулярно, дуже хвилююсь ...

Як людина, що практикує джеми ситуативно, не регулярно, дуже хвилююсь перед сьогоднішнім івентом. Бо спільна імпровізація — це щось таке інтимне, що ти 5 разів подумаєш, перш, ніж приходити на якийсь публічний джем (хоча це дуже, дуже круте явище). Але коли я знаю точно, з ким я буду грати, коли я знаю, що це класні, музично розуміні музиканти, такі, які будуть працювати не на те, щоб показати себе, а на конструктив, співпрацю, невербальне музичне спілкування і, зрештою, крієйшн чогось нового і класного — а Дубовик і Радзецький саме такі, — я погоджуюсь, не роздумуючи.Бо імпровізація і спільна імпровізація — це як на мене одна з найвітальніших практик. Спільна імпровізація на сцені перед аудиторією — мабуть, найвітальніша. Робити музику підсвідомістю — набагато прикольніше, ніш раціональною частиною. Раціональна — як фільтр, вона стерилизує і фільтрує. Підсвідомість — неприборканий звір. Але через те, що це звір, з нею складно працювати. І хороший джем, хороша спільна імпровізація — це коли створюєш такі умови, щоб можна було випустити звіра з клітки. Я вважаю, що імпровізація — це практика, яка виправдовує сама себе. Їй не треба додаткова причина, щоб статися. Це процес, в якому ти постаєш найкращою версією себе, якщо твоє покликання — це музика і її створення. Ти не вейстиш своє життя в цей момент. І це одне з найприємніших занять в світі. А бонусом, якщо ви були достатньо розуміні, щоб записати все це, можна ще й пісень наробити після цього) Так от. Хвилююсь дуже. Але не маю сумнівів, що буде круто. Або дивно. Або круто і дивно. Або навіть буде погано — але все одно цікаво і класно. Бо задача — не зробити круто. Для цього є програмна історія. Задача — маніфестувати музику, мистецтво і себе в цьому. Задача — практикувати покликання. А ще зібрати гроші на захист нашої країни від росіян.Приходьте сьогодні в Сквот