​Епізод із книги французького лейтенанта Рене Арно "Трагікомедія 1914-1918" про відбиття німецького наступу на Ені на початку червня 1918.

Я спустився у підвал, представився командиру батальйону і сказав, що мої провідники скоріш за все збили мене зі шляху і я загубився в секторі не своєї дивізії. Я додав:

"Моя рота знаходиться на околиці села. Думаю, найкраще, що я можу зробити - передати себе під ваше командування."

Майор мені подякував. Несподівано у приміщення влетів із дивовижною спритністю кремезний сержант-майор:

"Пане майор, Боші атакують з танками!"

"Боже правий!" - крикнув майор - "Треба звідси забиратись!". Різким рухом, не дуже героїчним, але цілком природнім, він схопив зі стола свій ремінь з револьвером, і лише тоді згадав про мою присутність:

"А, капітан. Якщо ви вже тут, контратакуйте".

"Але... В якому напрямку, mon commandant?"

"В контратаку, прямо вперед!"

"Так точно, mon commandant!" //Rene Arnaud, "Tragedie Bouffe"//

Рене Арно потрапив на фронт в 21 рік після прискорених офіцерських курсів, брав участь в позиційній війні 1915-го, Другій битві за Шампань, Верденській битві, Наступі Нівеля та командував ротою під час відбиття "Кайзершлахту". У своїй книзі, написаній через багато років після війни, Арно розповідає про численні випадки, які стались із ним на його військовому шляху, які не вписуються в жодне розуміння про правильне і неправильне.

#ПСВ #Франція #війна #книги