Рано чи пізно все завершується, і схоже, що війна завершується, підарня захлинається в атаках, давиться кровʼю, в перехопленнях бувають підарки, які не бачать вже смислу і біжать аби здатися в полон подалі від своїх підарків, які можуть пристрелити, керованість підарні вже не та, яка була навіть літом, якась біганина безсмислова триває на фронті, тупа бійня місцями, позбавлена смислу, це вже фінальний раунд і він прям відчувається сильно.Підарків як шматки мʼяса кидають на Гуляйполе, підарки кидаються в Сіверську, в Покровську бої за вулиці тривають, підарня ставить задачу будь-що закріпитися в Сіверську, Покровську, Мирнограді і Гуляйполі. Сил в них все менше, але вони кидають туди все, що мають. Таке враження, що у випадку миру їм потрібні ці руїни як плацдарми і точки напруги. Там вони планують порушувати перемирʼя для наступів на Запоріжжя, Крам і Словʼянськ, а можливо навіть і Дніпро. У випадку зриву мирного процесу, ці руїни їм треба для накопичення і наступів все туди ж. Саме тому зараз такі активні бої наша армія веде на цих напрямках, щоб не дати підарні плацдарми, щоб знищити підарні якомога більше і прибрати той наступальний потенціал можливий, знекровити їх. І вже видно, як я казав, що їх активні наступи все більше захлинаються, і все більше самій підарні потрібна стає перерва. А чи буде у випадку миру повторення залежить від якості гарантій безпеки, от і все. Якщо Європа буде підтримувати фінансово армію України у 800 тисяч, плюс зброя - не буде повторення війни, на мою думку. Будуть короткострокові перестрілки, дрони і політичні маніпуляції. Тому - стоїмо, маємо вистояти. (Взято з каналу Бахмутський Демон!)