До речі, продовжив антарктичну тему та подивився "Антарктида: Щоденники війни" Володимира Хомко і в парі з фільмом Птушкіна, на диво, виходить непоганий даблфічер. Правда, варто було дивитись в іншому порядку.У фільмі Хомко фокус більше на команду 27 антарктичної експедиції та переживання нею першого року повномасштабного вторгнення. В цьому сенсі фільм Хомка має краще тематичне обрамлення, ніж фільм Птушкіна (там обрамлення нема взагалі). Фільм доволі добре закарбовує всі ті переживання, які були у багатьох українців в 2022 році, тільки в цьому випадку вони від тих, хто буквально опинився на краю землі. І з одного боку в 2025 році дивитись це складнувато, бо багато що здається застарілим. З іншого, добре, що стрічка всі ці переживання зафіксувала. Щоправда у "Щоденників війни" та сама проблема, що і у фільму Птушкін - показане сильно віддає відеоблогом. Але якщо Птушкін вже таки набив руку на створенні відео, то у Хомко рука початківця відчувається сильніше. Тим не менш, "Щоденники війни" для мене навіть покращили "Антарктиду" Птушкіна, і навпаки - фільми добре доповнюють одне одного. В одному більший фокус на учасників експедиції, в іншому на усілякі задростські (і не дуже) факти, а також природу. І саме після перегляду обох стрічок у мене з'явилось якесь відчуття цілісності від побаченого та почутого.