У суботу, 17 жовтня Катехитична школа Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ разом із катехитами та батьками здійснила паломництво до собору Вишгородської Богородиці, поєднавши молитву, духовну віднову та спільне роздумування над життям нашої парафіяльної спільноти. Очолив паломництво прот. Андрій Боднарук - адміністратор Патріаршого Собору.

Ось як ділиться пережиттям прощі катехит - п. Оксана Зарецька;

«Тепла осінь мокне під дрібним дощем і губиться в тумані. В такі похмурі дні хочеться загорнутися у теплий плед, або… у мамині обійми.

Цього суботнього дня ми обрали обійми. Наша Катехитична школа здійснила давню мрію, паломництво до Вишгородської Богородиці.

Зазвичай Собор приймає паломників у травні, але для спраглих сердець тут відкрито завжди.

Отець Тарас Валах, парох собору, зустрічає нас пізнавальною розповіддю про ікону Богородиці Вишгородської та про сучасне життя парафії як відпустового місця.

Як і заведеного на прощах маємо Літургію та можливість приступити до святих таїнств Сповіді і Причастя.

По завершенні Служби Божої клякаємо перед іконою і молимося: «О, Маріє, Мати Божа допоможи нам!».

І вона допомагає! Кожному, хто прибігає до Неї. Бо за Нею стоїть Хрест. А на тім хресті її Син, який помер за кожного з нас і Воскрес!

Наша невелика процесія вирушає до Хреста Героїв. Він не деревʼяний, не традиційний. Це сучасна інсталяція з холодного блискучого металу, що розтинає простір на чотири сторони.

Молимось за загиблих, пригадуючи тих кого знали і хто не відомий. За кожним Героєм стоїть мати, родина, країна .

Віддаємо залишки власного тепла нахабному вітру і повертаємось до собору де нас чекає частунок і гарячі ковбаски прямо з гриля. У підвальному приміщенні не страшні обстріли, і ми забули про тривоги.

На завершення, щоб і най старші відчули себе дітьми, ми граємо в гру. Щирий сміх, дотепи, згуртованість робить нас щасливими, як в обіймах мами.

«Під твою милість прибігаємо, Богородице Діво…».

Катехизація - це не лише передавання знань про Бога. Це шлях спільного зростання у вірі, молитві та любові, на якому діти, батьки й катехити вчаться бути справжньою християнською родиною.

Дякуємо Богові за цей день, за можливість бути разом, молитися, ділитися досвідом і разом шукати відповіді на запитання, як зробити нашу парафіяльну спільноту ще відкритішою, живішою та ближчою до кожної родини.

Дякуємо о. Тарасу та усій парафіяльній спільноті за гостинність та спільно проведений час!

🙏

Вишгородська Богородице, моли Бога за нас!