➡️ Цю послідовність важливо розуміти правильно. Втрата Яцика виглядає фінальною помилкою, але насправді це лише остання помилка в ланцюгу. Перші з’явилися значно раніше: злам ротації, пас-тригер пресингу та гравець без варіантів.У цьому епізоді добре видно і структурну проблему атаки киян в цьому матчі та попередніх. У момент розвитку атаки лише Герреро атакує останню лінію захисту Інгульця рухом на зустріч мʼячу, але ж Піхальонок туди НЕ пішов. Ярмоленко та Піхальонок просто стоять перед блоком, тому пʼятірка захисників суперника взагалі не змушена рухатися. Без occupation of the last line оборона не розтягується. Ніхто, окрім Герреро, не змушує захист суперника виходити з позицій.Тому я ніяк не можу погодитися з оцінкою тренера. Це випадковість. Збіг. Не факт, що Волинець чи Різник таке б пустили. В момент удару ніхто зон завершення не атакує під добивання умовне.А що не випадковість? Динамо вже три перших тайми поспіль (135+ хвилин) не може з open play створити жодного big chance 0.3+xG. І це значно краще пояснює цей епізод, ніж слова про «агресію», «швидку перебудову» і «реакцію на втрату». Шкода, що все йде за динамікою до відтворення кейса Патріка в Шахтарі. Динамо навіть на своїх помилках не навчається - то навряд навчатиметься на чужому негативному досвіді.#ДКмікроскоп