Ну так от, про пасуватиме до історії.Коли я придумала "Дивокровців" вперше, це мало бути щось трошки нуарне, про приватного детектива і його нову дружину, яка раптом зникає, і він, шукаючи, знаходить двох її дивнуватих сестер, а потім і цілий таємний світ, де багато магії, але бракує когось зі здоровим глуздом і вмінням спокійно перевіряти версії і мотиви підозрюваних.Але в процесі я зрозуміла, що мені самій хочеться, щоб цей таємний світ відкрив хтось трошки менш цинічний, більш готовий вірити в дива, а ще хтось, для кого це відкриття світу буде одночасно дорогою до себе.Я крутила це так і сяк, поки не зрозуміла, що якщо це історія про дочку детектива, і якщо він по дотичній з цим світом вже проходив, то вийде дуже добре. Так ця історія і стала мідл-грейд фентезі. З цього кута я могла втілити найбільше з того, що мені хотілося.Це, до речі, не унікальний випадок. Моя наступна книжка, яка (якщо всі будуть живі, звісно), вийде десь під кінець року, починалася теж як мідл-грейд фентезі, але в процесі я зрозуміла, що хочу, щоб в героїні був ряд досвідів у минулому, які дууууже дивно виглядають, якщо їй 13, але абсолютно нормально, якщо їй 17. Звісно, це була не єдина зміна (бо цю конкретну книжку я вигадала двічі: один раз до початку повномасштабки, а другий раз — після, і це водночас однакові і дуже різні історії), але всі вони разом посунули текст в зону янг-едалта.Одна книжка, яку я пишу зараз, зрештою попала в параметри нью-едалта, бо нью-едалт, нмд, — руммейт козі-фентезі. При цьому на старті ідеї героїні мало бути під або трошки за тридцять (бо цей вік — другий руммейт козі-фентезі), але я прикинула сюжетні повороти, і зрозуміла, що з молодшою героїнею все виходить трошки простіше.Словом, я не запираюся в жанрі — просто кручу історію, поки не знайду той кут падіння світла, під яким вона сяятиме найкраще.