28 березня 2022 року - день звільнення Ірпеня від рашистських загарбників.Для мене це особливий день. В той день було і болісно, і радісно одночасно. А також огорнув нестерпний біль за людей, які загинули від рук окупанта. Нестерпний біль, коли побачили зруйнований на 70% Ірпінь, свій розбомблений будинок та потрощений район, могили сусідів у скверах, як собаки їли тіла загиблих цивільних. Мені скоріш дивом вдалося вибратися останньою дорогою «життя» транспортом під прицільним обстрілом, адже наш район був вже в окупації , а на наступний ранок і блок пост на Стоянці захопили росіяни, розстрілявши навіть колону цивільних.Звільнення Київщини особисто для мене означало, що мій другий дім тепер вільний від цієї навали, від смерті, яка прийшла нищити та вбивати. З першим домом на Луганщині я попрощалася в 2014.Після деокупаії Київщини весь світ дізнався, що приніс «руський мир». Це показало справжнє обличчя «руських братів». Проте ми дізналися про це раніше, але я навіть не могла уявити масштаб трагедії Бучі, Макарова, Гостомеля та інших міст. Тим, хто розповідає про «маскарад», бажаю кожному пройти через цей «театр», а ще вашим сімʼям та майбутнім поколінням, якщо виживуть.Якщо там, де була окупація московити нещадно вбивали, у нас в Ірпені - трощили будинки та стріляли в людей, які намагалися евакуюватися. Частина Ірпеня була в окупації. Коли побачила розтрощений Ірпінь після звільнення було боляче, але ще більше боліло, коли відчувала трупний запах аж до літа на кожній вулиці, де точилися бої.А ще через міст Романівський (Ірпінь) - вже Київ, тому якщо ви думали, що орки були десь далеко - то ні. Вони були через річку від столиці.Сумно, що пройшло всього 3 роки, а багато хто вже забув, що зробив ворог, як він виглядає, що він несе за собою тільки смерть та руйнацію і не бажає зупинятися, які б солодкі вкиди вам не розповідали, багато хто піддається масовій істерії, забуваючи справжнє обличчя ворога. Бажаю вам ніколи не бачити його обличчя у своєму місті, але через вашу байдужість це може стати можливим.Дякую нашим захисникам, дякую місцевим ТРО, дякую всім звичайним людям, які не дали захопити місто, які ціною свого життя стояли до останнього, щоб допомогти звільнити Київщину. Дякую, що мала змогу повернутися у свій другий дім.Ірпінь - місто герой! 🇺🇦🌾Підписатися | Чат🌾