Ви пишете «Добрий день, Євгене Васильовичу.Хочу розказати вам про ситуацію, яка зі мною сталася вчора. Я звернулася в обласну клінічну лікарню до психіатра, в якої я лікувалася ще до того, як звернулася до вас. Я хотіла, щоб вона видала мені довідку про те, що я зверталася і лікувалася в неї. Ця лікарка-психіатр має вищу кваліфікаційну категорію, 45 років стажу. Раніше це викликало в мене довіру, бо я думала, що людина з таким досвідом розуміє, як допомогти людям, які страждають на різні емоційні розлади.Вона запитала, що я зараз п’ю, і найбільше обурення в неї викликало те, що я приймаю Триттіко. Вона сказала, що я така “заторможена”, бо п’ю його. Я намагалася пояснити їй, що всі ці роки в мене був жахливий сон, але тільки завдяки Триттіко я можу нормально спати, і мій стан вже значно покращився, адже сон — дуже важливий для людини.Проте вона запевнила мене у зворотному й настійно рекомендувала кинути пити всі ліки — абсолютно всі — і піти на роботу. Бо, за її словами, якщо я не перестану приймати ці ліки і не вийду на роботу, то все буде дуже погано, і я ніколи з цього не вийду. І ще вона казала, що я з двома вищими освітами "опустилась нижче плінтуса". Ось такі рекомендації дала мені лікар, незважаючи на те, що в мене чотири складні діагнози. Найбільше шкода тих людей, яких вона лікує, і які можуть отримати подібні “поради” замість реальної допомоги. Також хочу сказати, що я дуже вдячна вам, Євгене Васильовичу, за те, що ви робите не лише для мене, а й для багатьох людей — за те, що дійсно допомагаєте й працюєте для того, щоб покращити якість їхнього життя!!!»