Зараз несеться срач із приводу того, що якийсь чувак із 3 штурмової сказав недобре про жінок на фронті. Листаю коментарі і аж присідаю від розвезлого пекла ображених чулувіків. Значить, основна теза у деяких така, що жінки в армії, звісно, є, але вони там суто декоративно, бо посадки не штурмують, і взагалі більшість пішла шукать собі мужика і робити селфі. Крім того, жінок там дуже мало, бо у нас в країні нерівноправність і підлі жінки служать чисто за бажанням, а нещасних чоловіків забирають примусово. А знаєте, хто при тому в усьому винен? Феміністки! 😁Отже, якщо дозволите, ось моя думка. По-перше, я вважаю, що це дійсно нерівноправність – жінки можуть виїжджати з країни і не змушені служити (крім тих, хто мобілізований через посаду). Але штука в тому, що виною цьому є не феміністки, а саме навпаки – чоловічоцентрична армійська й державна система, яка протягом всього існування вільної України робила все, щоб жінкам в армії було хуйово. До повномасштабки наша армія була максимально не пристосована технічно до перебування в ній жінок, і якщо жінка прям ну дуже хотіла туди потрапити, вона мала пройти купу кіл пекла. І розраховувати на якусь штабну або побутову або медичну посаду максимум. Коротше, простіше було туди не суватися, ніж пробиратися крізь весь цей треш. Це не феміністки придумали, що жінки не призовні – феміністки, здебільшого, виступають за рівні права і обов'язки, тож якби армія України зробила реформу і стала вумен-френдлі, то абсолютно точно набагато більше жінок пішли б служити за контрактом – так само, як і у випадку, якби реформа передбачала загальну мобілізацію по типу Ізраїлю. І ось, під час повномасштабки виявилося – система, яка роками відторгала жінок, переживає різкий дефіцит кадрів. Але альо, винні у цьому не жінки. Винні саме ті сонечки, які роками волали, що справа жінки то кіндер-кюхе і вупше не лізьте в наш маскулінний світ. А тепер вони ж хничуть, що жінки тікають за кордон і не мусять бути законно мобілізованими.Особисто я вважаю, що призовними мають бути всі. Але при цьому армійська система потребує величезної реформи, яка дасть жінкам можливість служити, не переживаючи максимальний дискомфорт в тих аспектах, де чоловіки почуваються базово норм. В сенсі, так, армія дискомфортна для всіх, йдеться не про привілеї для жінок, а про врахування суто жіночих фізіологічних потреб + про справжню можливість реалізуватися, не наштовхуючись на агресивний шовінізм. Ті жінки, які зараз пішли служити – в більшості двічі героїчні, бо зробили це добровільно + змушені щодня крім війни з руснею переживати ще й війну шовінізмом. І не кажіть мені, що його в армії немає – у мене служить близько 20 особисто знайомих жінок, від медиків і операторів бпла до офіцерок і командирок штурмових загонів. Абсолютно всі розповідали про випадки хуйового відношення, статевої дискримінації і масних підкатів формату "ну всі ж знають, чого ти сюди прийшла насправді, чого ламаєшся".