Коли читаєш історію Самсона, здається що все своє життя між битвами він гуляв і чудив. І так дійсно виглядають його молоді роки. Але є один маленький вірш, який говорить про більшу картину його життя:«Протягом двадцяти років, за часів филистимців, він був суддею Ізраїлю.»(Суддів 15:20)
Не 20 годин. Не 20 днів. Не 20 тижнів.20 років.20 років вірного слідування своєму, Богом даному покликанню. І служіння своєму народу.20 років суддівства Самсона - це те що не може зʼявитися саме собою. Це не випадковість. Надто довгий термін. Тому це про лідерство, вірність, системність і посвяту. Проте. Вже наступний розділ починається з:«Якось Самсон, пішовши до Ґази, побачив там жінку-повію і завітав до неї.»(Суддів 16:1)
Можна все життя бути вірним, але через роки розслабитися, втратити пильність і впасти. Втратити репутацію, втратити сімʼю, втратити благословення. Настільки, що звузити цілих 20 років служіння до одного сухого вірша в історії на цілих чотири розділи. Тому нам потрібні упродовж всього життя не просто «моя сила», а:Сила підзвітності. Сила Писання. Сила Святого Духа.