Lady Christian

💬 Нове повідомлення!Привіт❤️Я дуже хотіла попросити молитовної підтримки, щоб Бог допоміг рухатися далі.1 липня Бог хрестив мене Духом Святим❤️Те прекрасне, що я тоді пережила просто не пояснити словами❤️🕊️На слідуючий день в мене почалися дуже великі сумніви і страхи. Та Бог говорив і давав розуміти, що це не від Нього. Що насправді в мене все добре, я хрещена. І що я тоді починала приймати не правду, ті не правильні думки в своє життя і вірити в це. Зараз моментами ці страхи та сумніви знову починають приходити. Розповідали, що багато хто стикався із такими сумнівами на початку. Нас і попереджали про це в перший день. Навіть тей служитель який за мене молився та розмовляв, то ділився, що колись йому також приходили подібні думки. І у дівчаток, які зі мною були на молитві теж були раніше в такій схожій ситуації.Зараз мені просто навіть соромно писати та зізнаватися в тому, що я знову починаю сумніватися, боятися...хоча Бог вже стільки всього казав. І навіть зараз я бачу багато в чому Його руку та допомогу.Мені просто потрібна молитва і підтримка, щоб я сильніше стояла на слові та не впускала в себе речі, які не від Бога. Буду дуже вдячна🙏🏻↩️ Змахни для відповіді

Анонімно: ❓Що робити, якщо зізналася людині в почуттях і це виявилося не взаємно.. насправді зараз я дуже жалію, що це зробила, якби можна було повернути час назад.. я так сильно люблю його, хочу якоїсь підтримки, уваги, переживаю часто за нього, хочу поділитися з ним своїми переживаннями і розумію що не можу😭😭😭) мучаю себе.. можливо я поспішила і все могло б бути інакше😭Ми з однієї церкви і мені так боляче від цього ігнору, так важко робити перед ним вигляд, що все добре 🥺❓Як перестати накручувати себе.. уявляти мрії реальністю, а потім розчаровуватися😭 ↩️ Відповідь: Усвідомити, що це сталося і на минуле вже ніяк не подієш...Так ви мріяли, бажали, уявляли... І зізналися на що отримали негативну відповідь. Це розчарування і біль... Проживіть цей етап... Просіть підтримки у близьких духовних подруг. Це не кінець. Значить Бог веде вас далі..Ось тут є небезпека і досвід - не заходити занадто далеко у своїх мріях.Візьміть, це як досвід.Бог нехай заповнить ваше серце Своєю любов'ю 🙏🌸 Анонімно

💬 Нове повідомлення!Я християнка, і в мене в церкві є така ситуація: щоразу, коли мені щось говорять, потім це трапляється.Наприклад, я кажу, що багато подорожую, а мені відповідають: «То що, побажати тобі, щоб ти більше сиділа вдома і фінансово не могла собі цього дозволити?» І після цього в мене надовго починаються фінансові проблеми, довжиною в пів року. Або кажуть: «Ого, ти що, зовсім не хворієш?» — і через кілька днів я починаю серйозно хворіти : температура, вірус, і потім довге відновлення здоров'я в декілька місяців. Ще була ситуація, коли один дядько в церкві сказав мені: «Не треба тобі нікуди їхати на Батьківщину. Та сиди тут, що кудись оце їздити».Я в церкві, в служінні, але такі слова мене просто вбивають. І говорять це не невіруючі, а люди які багато років в церкві...все життя які в церкві. І буквально через короткий час я отримую серйозну травму, просто на рівному місці її отримала, та вже нікуди не їду.Попереду довгий шлях, можливо операція, і декілька місяців реабілітація. Як це взагалі працює? І як таким людям пояснити, що нехай такі речі говорять собі або своїм дітям, але мені цього говорити не потрібно?Чи просто щовечора молитись молитвою відречення ? Як це працює в духовному світі ? Бог може захистити, але чомусь Він мені це допускає.....↩️ Змахни для відповіді

💬 Нове повідомлення!Потрібна відповідь дуже: мені було 12 а хлопцю 17 як познайомитися,ходимо 4 роки, познайомилися батьки,ми одне одного знаємо дуже добре,так ніби вже одружені, його батьки були дуже проти мене але він лишився попри все зімною,відчуваю його захисником, завжди біблію читали разом,і подруги на нього наговорювали,але ми разом я ніби відчуваю що він від Бога,і він каже що перед тим як зімною познайомилися зв'язався з поганими братами і що це тільки Бог зв'язав,але рік тому ми дуже впустились просто побачити одне одного без одягу,ніби в тумані все пам'ятаємо,і від тоді просто життя пішло наперекосяк,він не може триматися біля мене, зразу мене "хоче".Ми і прощення просили в Бога і постили,але похоть сильніша,і в 16 років я не віддамся,батьки мої сказати що скорше 17 не віддадуть мене заміж,не через хлопця а через те що я не розвинута тілом,а хлопця зробили своїм сином,і він завжди приходить і просто іноді плаче бо не може з собою нічого зробити,що тепер робити я не можу дивитись на його муки,так ми пробували не бачитись,але тільки вчує мій голос по телефону його тягне до мене,ми до того як "побачились",говорили 6-8 годин на добу, і не надоїдали ,а ще більше і більше хотісь говорити,а зараз 5 хв і все:"Я йду до тебе,моє тіло хоче тебе,вибач мене я нічого не можу зробити з цим я тебе хочу", після цього ми шкодуємо але виходу не було,він і на роботу їздив на 6 місяців але якщо не я то його до порнографії тягне опісля шкодує,готовий себе прибити...Що далі?Будьласочка дай відповідь,бо в тобі Дух Божий живе ти мудрість маєш😓😥↩️ Змахни для відповіді

Привітик 🌸Я добре, слава Богу 🙌🥹. Нарешті зняли брекети. Проводжу тиждень відпочинку в Україні ❤️... Розвиваюся далі в фотографії, і дуже вдячна Богові, що Він благословив цю вправу... Особливо після роботи в ательє з 9:00 по 21:00 - я по-особливому ціную можливість такої роботи, яку можна поєднувати з відпочинком і творчістю... Бог добрий. 🥹Вдячна за церкву, яка відчувається прям, як сім'я ❤️... Чим більше я з ними, тим ближче ці люди серцю 🙌. Вдячна за чоловіка, який підтримує всі мої ідеї і бере пряму участь у всьому 🌸. Вдячна за духовних подруг онлайн, які і далі підтримують мене духовно і такі близькі серцю. Стосовно здоров'я... Нажаль в мене є дні, коли я прям випадаю ніби з життя, але я розумію, що це спочатку стрес і після сильний фізичний біль( ...Я наскільки можливо стараюсь бути дуже спокійною... І це дійсно допомагає... Але життя несе різні обставини, і іноді якщо стресую, то на другий день стає погано... Тому буду вдячна за молитви ❤️... А взагалі я щаслива 🌸... Ісус добрий 🙌.

​​Ну що ж поспілкуємосЯ? 🤗Вже 6 місяців, як я заміжня. І 1 рік з першої зустрічі. Як воно? - добре :). Добре, коли обоє єднають свою любов в Ісусі. Почала займатися фотографією і відчуваю, як Бог благословляє в цьому... Я дуже молилася за якусь свою справу, через яку зможу мати час і для служіння і для сім'ї... І так рада, що Бог благословив і проводить у цьому. ❤️Ну і звичайно чоловік, та інші близькі подруги, які підтримують. А ще довго молилася про те, аби фотографія стала служінням. І постаново я бачу, як Бог проставляється через це. Сама моя назва Lady Christian викликає запитання у людей, і через саму назву я можу їм розповісти про свої цінності і про Бога. ❤️Це про вплив на жіночність і небесні цінності. А ще мала недавно одне знайомство, де прийшла клієнтка, яка є в місії підтримці дітей хворих на рак я запросила брати участь там, як фотограф... Ну і звичайно в церкві також я фотограф. І фотографія дає мені нові знайомства з людьми, яким потрібен Ісус. Відкриває двері до співпраць з людьми, які роблять добру справу, а я можу через фото розповісти про це... І знаєте - Божа людина, щоб не робила, щоб не взяла у руки і де б не була - несе у собі Божу славу і служить людям...Поговоримо? 🤗🥰Запитайте мене щось анонімно

💬 Нове повідомлення!Також щодо депресії.Це дуже важко 😣Я знаю, що це таке.І я розумію, що в момент депресії «молися» чи «кайся» не завжди допомагає. Важко в той момент, коли немає сил навіть жити, вірити чи молитися…Мені допомогли щирі розмови з людьми, яким я довіряю ❤️Обійшлося без антидепресантів. Хоча без них, кажуть вихід із депресії довший.Але пройшов час, через щирі не один десяток бесід, у безсиллі, у зневірі, у розчаруванні, навіть тоді, коли не хотілося говорити, коли не було віри, що настане завтрашній день, коли навіть не було бажання, щоб він настав… і через молитви.Моя особиста порада:Не залишайся наодинці з депресією 🙏Знайди людину, якій ти зможеш довіряти, і яка водночас допоможе тримати погляд на Христі ❤️‍🩹І спробуй знайти причину, чому це почалося.Те, що ти переймаєшся що ти віруюча, і чи взагалі нормально, що у віруючих може бути депресія… віруючі люди… теж люди. Ми також відчуваємо біль і переживання, як і ті хто не знає Бога. І буває, що в певний період слабшає наш зв’язок із Богом. У теперішній час нажаль депресія поширена і серед віруючих…Я могла б багато про це сказати… але зараз хочу сказати одне:Бог дуже близько до тебе ❤️‍🩹🥹Він хоче зцілити твоє сердечко ❤️‍🩹 так як зцілив і мене ❤️Він послав у моє життя людей, які побачили мій біль, не залишили мене, несли в молитвах багато днів і місяців, і навіть зараз продовжують молитися, уже майже два роки ❤️Якщо повернутися в той час, я часто говорила:«Боже, чому Ти мене так не любиш?Чому в моєму житті стільки проблем?Я ненавиджу день, коли я народилась…»І пройшов певний час і я зрозуміла, у ті дні, коли я просто здавалася, Бог робив мене дуже сильною людиною.І завдяки тим переживанням, тим темним дням, я стала людиною, яка любить Бога і яка вдячна за всі ті важкі дні ❤️Хоча життя легшим не стало, але воно стало наповнене Богом, я стала ближче до Бога🫂❤️↩️ Змахни для відповіді

Знаєте, за життя я зрозуміла, що не вийде йти за Богом і не зазнати якихось розчарувань... Не завжди момент, де ми про щось молилися і не отримали - означає, що Бог проти нас, або спеціально не почув... Згадую, як в минулому році я просила Бога про роботу онлайн... Три місяці в пошуку роботи... І ось нарешті проходжу співбесіду, мені дають два тижні тесту... Я все здаю... Дуже молюся про Боже благословення, бо і так три місяці без роботи. І ось в кінці мені кажуть, що я все здала і мене беруть на роботу... Я прям дуже дякую Богові...І тут ввечері мені приходить повідомлення, що вони знайшли більш релевантного кандидата ніж я... Стало сумно... Після трьох місяців, скількох співбесід, 2 тижні тесту і ще й позитивної відповіді, опісля отримати негатив.Але в той момент я зрозуміла, що я йду за Богом не через те, що отримую чи ні, а через Хрест і вічність. А через рік можливо я зможу побачити, що це було накраще.Це важко в моменті.Але якщо перейти цей момент, то можливо опісля стане краще.Анонімно

​​💬 Анонімно: ❓Якщо можна, відповісиш на таке питання:) На якому етапі спілкування (знаю, що онлайн) після знайомства зі своїм чоловіком у вас зайшла мова про Бога та релігію? відразу як познайомились, то ти спитала про віру?😊 чи першим він то зробив? ↩️ Відповідь: Одразу в перший день спілкування. Ми одразу задали одне одному важливі питання по темі віри, насамперед, щоб зрозуміти чи в духовному в нас одне бачення, бо бути просто однієї конфесії, це не те ж саме, ніж бути на одному духовному рівні, і знати близько Господа. Після загального знайомства в переписці, були задані одразу мною питання: чи він чує голос Духа Святого, чи хрещений Духом Святим і вірить в дари, і які є реальні приклади з життя, де Він відчув по-особливому ведення Духа Святого, і т.д.Коли для мене життя - це Христос, то в своє життя, я теж хотіла людину для, якої життя - теж, насамперед, Христос. :) На другий день спілкування, відбувся перший дзвінок по телефону, де обговорювали нашу особисту зустріч з Богом, та свідчення чудес, які Він зробив для нас. Отакий був початок, ну а далі було тільки більше. І зараз коли я відповідаю вам на запитання, багато відповідей я пишу, з порад свого чоловіка. Тому порада: вибирайте того, з ким захочеться бути ще ближче до Бога, а не навпаки. Кого не треба тягнути до Бога, міняти якось, а кому хочеться просто довіритися, розуміючи, що ця людина йде за Христом особисто. 🤗🤍Анонімно

​​Я майже 4 місяці, як заміжня. І за цей час я тримала багато повідомлень на різні складні питання стосовно проблем у сім'ї, як від чоловіків так і від жінок. І я не маю відповіді на такі запитання... Не тому що не хочу вам допомогти і підтримати. А тому що на практиці сама зрозуміла, що багато чого зовсім не так працює, як я чула те до заміжжя. До заміжжя я читала різні книги на різні сімейні проблеми і думала: ось тепер я знаю як. А на справді все не так. Дивлячись на наші відносини з чоловіком, я розумію, що ні одна з тих порад би не підійшла нам. Кожні відносини індивідуальні. Кожні проблеми індивідуальні. Кожні вирішення індивідуальні. Що працює у одного, те не спрацює в іншого. :) Після одруження є ви, ваш чоловік і Бог. Ви троє разом вирішуєте ваш напрямок. Так про любов до жінки і повагу до чоловіка все правильно писали. Але коли обоє ведені по життю Духом Святим, то їм не треба буде придумати цю любов та повагу. Вони є, вони йдуть від відносин з Ісусом. Коли я бачу, що кожне рішення чоловіка виходить із молитви, та ради з Духом Святим, то в мене не виникає запитань стосовно поваги чи довіри піти за ним і довіритися його веденню. Я не придумую повагу, я її відчуваю. І те саме й чоловік у свою чергу. А як йде щось то й не так, то розумію, що проблемка не в цій ситуації, а в духовному... І "пробач" у нас звучить часто, як до Бога, так і до одне одного. І звичайно "люблю". І чим більше люблю Ісуса, тим більше бачу цінність в Його задумі для сім'ї. Поради: любіть Ісуса дуже сильно разом, радьтеся в усьому з Ним. Моліться разом. Багато моліться разом. А для незаміжніх: Будуйте відносини з Духом Святим. Любіть понад усе Ісуса. І до свого серця допустіть того, хто так само закоханий в Ісуса, і по життю в усьому радиться з Духом Святим. І пам'ятайте, що десь хтось так само молиться за вас. 😶❤️