На початку ХХ сторіччя населення Полісся, не мало чіткої національної свідомості через ряд причин:
- лісиста та болотяна місцевість;
- віддаленість від культурних центрів;
- закритість та архаїчність суспільства;
- близька спорідненість української та білоруської мов, особливо порубіжних народних говірок.

Таким чином, у 20-30х роках ХХ сторіччя, в другій Речі Посполитій, з легкої руки переписчиків було вигадано нову етнічну групу - тутейшіх. За даними перепису в Польщі у 1931 з 1,131 млн мешканців Поліського воєводства "тутешніми" себе вищначили 707 тис. що склало близько 64 % населення.

Варто зазначити, що до переписів у Другій Речі Посполитій населенню Полісся ніколи не ставилося питання національної самоідентифікації. Етнографи попередніх десятиріч збирали народий фолькльор та досліджували народний побут, традиції й мову. На основі саме мовних досліджень й робили висновки про етнічну належність.

Таким чином, Польська держава хотіла прискорити процес ополячення Полісся, відколовши його від населення, яке чітко усвідомлювало свою українську приналежність.

t.me/shcodennyk_irredentista