Сьогодні Святий вечір за григоріанським календарем, світ наповнюється відчуттям благодаті й очікуванням дива. Ввечері засяє Віфлеємська зірка й людство у 2026-й раз святкуватиме народини немовляти Ісуса. Святкували Різдво і в часи Шекспіра, хоча не так яскраво і завзято, як тепер, адже до народження головного творця міфу Різдва, англійського письменника Чарлза Діккенса, залишалося якихось 200 з гаком років. Та й для самого Шекспіра Різдво - далеко не найголовніше свято: саме слово Christmas фігурує в його творах лише тричі - два рази в комедії "Марні зусилля кохання" і один раз у комедії "Приборкання норовливої". Дійсно, Різдво в єлизаветинську, а згодом і в яковіанську добу було абсолютно позбавлене тої магічної атмосфери, набутої після дікенсонівської "Різдвяної пісні". Шекспірівське Різдво - це не ялинка, не подарунки, і не "Сам удома" та "Реальне кохання". Проте з тих часів до нас дійшла традиція різдвяного частування та розігрування nativity play - п'єси про народження Сина Божого. Та й взагалі, ніяким сімейним святом Різдво тоді не було, а веселощі нагадували скоріш римські сатурналії, аніж благопристойне святкування з індичкою в родинному колі. У 2020 році, під час пандемії (як давно то було !) театр "Глобус" створив фільм Christmas at the (Snow) Globe, щоб всі, хто перебуває в карантині та на самоізоляції, могли доторкнутися до магії Різдва в театрі. Ділимося з вами трейлером і бажаємо теплого, світлого, мирного та щасливого Різдва!