✨ Наша сексуальність не є статичною, вона результат тривалого еволюційного процесу, який вплинув на нашу анатомію, поведінку та психологію. 🧬 Еволюційні психологи переконані, сексуальна поведінка наших пращурів розвивалась аби вирішити адаптивні завдання, що поставали перед ними.То ж які докази цьому?🎞️Гомологія органів. В чоловіків і жінок є органи, які сформувались з однієї й тієї ж тканини, але виконують різні функції. Так, гомологами є пеніс і клітор, великі статеві губи та мошонка. Якщо придивитись уважно - помітимо, що вони не тільки схожі, а й мають спільну фізіологію. 🎞️Те що наша сексуальність не прив’язана до річного циклу розмноження говорить, що людство еволюціонувало в екваторіальній зоні. Ці зміни сприяли переходу до спонтанної та прихованої овуляції в жінок. Вважається, що предкам самців оргазм міг бути потрібен для стимуляції овуляції. Але згодом люди перейшли на календарний механізм овуляції, який не залежить від контакту.🎞️Зміщення клітора в жінок. В тварин, де овуляція залежить від статевого акту клітор розташований так, аби самка неодмінно отримувала задоволення від статевого акту. З переходом на спонтанну овуляцію клітор змістився далі, і його стимуляція перестала бути неминучим наслідком коїтусу. Що тут сказати, маємо що маємо 🥲 🎞️Перехід сексуальності від репродуктивного інстинкту до біопсихосоціального явища. Коли наше бажання та статева поведінка починають залежати від культурних, соціальних, життєвих чинників та факторів нашого розвитку. Саме тому, в тварин ми не знайдемо невротичного очікування сексуальної невдачі в ліжку чи скарг на зниження статевого бажання.Що думаєте про це?#історія_сексу