Ходили вчора, значить, на спостереження шторму. На моїй памʼяті, для мене це перша документалка кіношного формату про банду, за яку я шарю і люблю. Не скажу, шо ОЕ мої фаворити, але вони такі вічні і рідні, шо я завжди радий час від часу зустріти їх у своєму плейлисті. Реалізація та візуал — вишка. Сюжет і лор — неоднозначно. Перша половина фільму про діяльність банди до 2007 сприймалася прям як класний вестернівський байопік, де ностальгія прям брала за душу. Все, шо після — моментами поспішно, передбачувано і дуже обережно (особливо моменти прощання з учасниками гурту; я не вірю, шо все було саме так, як розповідають музиканти та очевидці). Врахуємо, хто був виконавчим продюсером — і все стає зрозуміло.Головна перевага і водночас недолік — цей фільм знято, аби догодити усім. Тому я можу зрозуміти як і тих, хто ридав у кінці, плескаючи у долоні, так і тих, хто принципово не хоче дивитись, або залишається розчарованим після перегляду. Дякую, шо творці не переборщили з пафосом. Не дивлячись на спірні моменти, я вважаю шо це годний продукт, на який не шкода витратити і час, і гроші. Я б навіть сказав, шо це більше, ніж просто фільм про наш найпопулярніший гурт — це про стан тогочасної індустрії і становлення модернової України. KNIFE! Films проробили хорошу роботу. Цікаво, за кого візьмуться далі. Може доживемо до повнометражки модного українського металкору? 🤠А ще робив колись рецензію на крайній альбом ось тут