Фейсбук нагадав, що наприкінці листопада минуло десять років, відколи я став міським головою Миколаєва. Десять років, у які вмістилися і зміни, і плани, і моменти, які перевернули звичне життя.За цей час нам вдалося зробити те, що довго не рухалося: тролейбуси та автобуси поїхали туди, де це вважали нереальним; Варварівка отримала централізовану воду через дюкер і ми й далі хочемо розвивати систему разом із донорами; у медицині з’явилися нові відділення й обладнання; школи та садки стали сучаснішими й безпечнішими. Ми планували рухатися далі з оновленням парків і просторів, але частину робіт зупинила війна.Освітлення, автономні світлофори, веломаршрути й нова комунальна техніка — речі, які не завжди помітні, але щодня змінюють місто.Після 24 лютого пріоритети різко змінилися. Ми займалися водою, світлом, безпекою, гуманітарною допомогою.Місто тримається завдяки людям, які працюють й волонтерять під обстрілами, підтримують ЗСУ, розвивають бізнес, коли це здавалося неможливим. Завдяки тим, хто стоїть поруч із родинами полонених і виходить щонеділі, щоб сказати: ми чекаємо на кожного та кожну.Підтримка армії для громади Миколаєва була, є та залишається нашим обов’язковим пріоритетом. Ми підтримуємо військових технікою, обладнанням, тисячами дронів. І продовжимо робити це. Ми допомагаємо, коли важко, коли обмежені ресурси, бо інакше просто не можна.У відрядженнях я завжди говорю про наших миколаївців і про те, як ми відбудовуємося. Нас чують і готові допомагати. Є ще багато речей, про які хотілося б розповісти, і коли безпекова ситуація дозволить, ми покажемо місту та партнерам те, над чим працювали всі ці роки. Ми обов'язково повернемося до проєктів, що призупинені війною.Ми плануємо відбудову навіть під час війни і залучаємо для цього найдосвідченіших спеціалістів. І я вдячний депутатам міської ради, які в цих умовах підтримують важливі рішення для міста. Чи було легко? Ні.Чи буде легко далі? Не думаю.Але є команда, є партнери, є містяни, які не зупиняються. Ми точно все зробимо. Разом.