Прочитала сто сторінок Пісні Ахілла і що я можу сказати з цього приводу....🏛я насправді не думала що мені сподобається. Ні, звісно, у цієї книги були всі шанси, але легкий сумнів що мені не зайде був присутній. Не знаю чому, не питайте, бо по всім параметрам це прямо моя книга. Коротше – читаю і кайфую, вже уявляючи як буду страждати.🗽її я читаю на порядок повільніше, ніж інші книги. По-перше, хочеться вчитуватися в кожен рядок, не бажаючи щось пропустити. Буває я двічі перечитую фрази, абзаци. Тут дуже багато описів і я в захваті від того яку картинку вони створюють. По-друге можливо через тип оповіді на початку, але читається важкувато. Подивимось чи зміниться це далі.🏛і так періодично ловлю себе на думці що хочу перечитати міфи, а тепер впевнилась в тому що точно треба. А ще так і кортить після Ахілла, взяти Цирцею, цієї ж авторки...а от варто чи ні, це ви мені вже скажіть.🗽останні тижні я на повторі слухаю мюзикл EPIC і читати цю книгу зараз, відчувається як подвоєння всіх цих почуттів. Абсолютно раджу, незважаючи на те що там співається зовсім про інших героїв. Вайб, абсолютний.На 98% впевнена що дочитаю її завтра і як наслідок не буду сидіти на клубі, закриваючи вуха..хоча чим все закінчиться і так зрозуміло, хе..#відгуки_та_читання