Ігумен Саватій (Собко) | В Неділю 3-тю після П’ятдесятниці, євангельське читання дає нам відпов...

В Неділю 3-тю після П’ятдесятниці, євангельське читання дає нам відповіді на багато запитань, які постають перед нами у житті внаслідок різноманітних життєвих негараздів.Ви чули слова: «Світильником тіла є око. Отже, якщо око твоє буде чистим, то і все тіло твоє буде світлим; коли ж око твоє буде нечистим, то і все тіло твоє темним буде. Отже, якщо світло, що в тобі, є темрявою, то яка ж тоді тем­рява?» (Мф. 6: 22-23). Що вони означають?Святі Отці Церкви так тлумачать ці слова. Світильником тіла – оком, Христос називає наш розум. Отже, якщо розтлумачити ці слова, то можна зрозуміти, що якщо наш розум турбується лише про матеріальне, то тим самим ми гасимо свій світильник і затьмарюємо свою душу. Адже коли наші очі, коли вони чисті, тобто здорові, то освітлюють тіло, а коли хворі, тобто нездорові, залишають тіло в темряві, так і розум засліплюється турботою. Тобто, якщо ж розум затьмарений, то душа робиться темрявою, а тим більше тіло.Далі Христос говорить: «Ніхто не може двом господарям служити: бо або одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні» (Мф. 6: 24).Двома господарями називаються тут ті люди, які діють не згідно із заповідями Божими, тобто говорять одне, а роблять інше. Ми, наприклад, робимо своїм господарем диявола, як і своє черево Богом, але наш Бог по природі повинен бути Господь Ісус Христос. Ми не зможемо служити Богу, якщо служимо мамоні. Мамона ж є будь-яка неправда. Бо або одного зненавидимо, а другого будемо любити, як сказано у сьогоднішньому Євангелії. Тому і не можемо Богові й мамоні служити. Можна побачити, що для людей, які живуть неправедно і прив’язані до мирських речей, неможливо служити Богові, бо користолюбство відштовхує їх від Бога.Далі Господь нас навчає: «Задля цього кажу вам: не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що вдягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло – за одяг?» (Мф. 6: 25).Господь нас навчає, що ті, хто прив’язаний до свого майна, ним же відштовхується від Бога. Душа, яка не має тіла, не їсть, але Господь сказав це за загальним звичаєм, бо душа, мабуть, не може залишатися в тілі, якщо плоть не харчується. Господь не забороняє трудитися, але забороняє цілком віддавати себе турботам і нехтувати Бога. Нам потрібно і працювати, і про душу дбати.«Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Хіба ж ви не набагато кращі за них?» (Мф. 6: 27), - говорить Господь.Господь навчає нас сьогодні не лише прикладом птахів небесних, але і трави. Він говорить нам: «якщо ж траву польову, що сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так зодягає, то хіба не набагато краще зодягне вас, маловіри! Тож не турбуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або: у що одягтися? Бо всього цього язичники шукають; знає бо Отець ваш Небесний, що ви маєте потребу в усьому цьому» (Мф. 6: 30-32). Ми часто у своєму житті турбуємось про багато що. І ці турботи настільки нас поглинають, що ми забуваємо про Бога і про те, що він теж про нас турбується. Ми тим самим уподібнюємось до сестри святого Лазаря чотириденного Марфи, до якої Христос сказав: «Ти турбуєшся та клопочешся про багато що» (Лк. 10: 41-42).Саме тому Господь закликає нас: «…шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його» і говорить, що все інше додасться нам (Мф. 6: 33). Отже, живучи в світі, сповненому різноманітних турбот та неправди, нам варто турбуватись не лише про земне, але і про небесне, щоб отримати ту частку, яка не відніметься від нас, тобто прийти до тихого пристановища душ наших – Ісуса Христа.