Ігумен Саватій (Собко) | 2 травня — Заповідь про любов«Це заповідаю вам, щоб ви любили один одн...

2 травня — Заповідь про любов«Це заповідаю вам, щоб ви любили один одного. Якщо світ вас ненавидить, знайте, що Мене раніше за вас зненавидів. Якби ви були від світу, то світ любив би своє; а оскільки ви не від світу, але Я вибрав вас від світу, тому ненавидить вас світ. Пам’ятайте слово, яке Я сказав вам: раб не більший за свого пана. Якщо Мене переслідували, то й вас будуть переслідувати; якщо Моє слово берегли, то й ваше берегтимуть. Але все це зроблять вам за Ім’я Моє, бо не знають Того, Хто послав Мене. Якби Я не прийшов і не говорив їм, то не мали б гріха; тепер же не мають виправдання у своєму гріху. Хто ненавидить Мене, той ненавидить і Отця Мого. Якби Я не вчинив між ними діл, яких ніхто інший не робив, то не мали б гріха; тепер же і бачили, і зненавиділи і Мене, і Отця Мого. Але нехай збудеться слово, написане в законі їхньому: зненавиділи Мене без причини. Коли ж прийде Утішитель, Якого Я пошлю вам від Отця, Дух істини, Який від Отця походить, Він свідчитиме про Мене; а також і ви будете свідчити, бо ви від початку зі Мною. Це сказав Я вам, щоб ви не спокусилися. Вас виженуть із синагог; навіть настане час, коли кожен, хто вбиватиме вас, думатиме, що тим служить Богові».Ін. 15:17 – 16:2———Тема любові займає центральне місце у всьому Євангелії від Іоанна, особливо в главах 14–17, де передано прощальну бесіду Ісуса з учнями та Його молитву за них. Сьогодні ми чуємо частину цієї глибокої розмови, сповненої світла і правди.У цих словах відкривається таємниця любові, яка не обмежується людськими почуттями чи природною прихильністю. Це любов інша, Божа, жертовна, така, що єднає Отця, Сина і учнів у нерозривну єдність. Вона не народжується лише з емоцій, але є даром згори і водночас подвигом для людини. Саме ця любов пронизує все життя Церкви, поєднуючи людей між собою і ведучи їх до Бога.Разом із цим Господь відкриває і правду про шлях учня: світ, який не пізнав Бога, часто відкидає і тих, хто живе за Його словом. Але у цій боротьбі людина не залишається сама. Христос обіцяє Утішителя, Духа істини, Який від Отця походить і свідчить про Нього.За вченням святих Отців, сформульованим у IV столітті, слова про те, що Дух «походить» від Отця, вказують на вічну, позачасову істину. Так само, як Син народжується від Отця не в межах часу, так і Святий Дух вічно походить від Отця. Отці Каппадокійці навчали, що властивістю Отця є неродженість, Сина, народження від Отця, а Духа, походження від Отця.Пізніше між богословами Сходу і Заходу виникла різниця у формулюванні цього вчення. На Заході почали говорити про походження Святого Духа «від Отця і Сина». Однак східнохристиянська традиція зберігає ту форму, яку відкрив Сам Христос, і яка передана в Євангелії: Дух істини походить від Отця.У цих словах є і глибоке застереження, і велика надія. Любов не завжди буде прийнята світом, але саме вона є дорогою до істинного життя і єдності з Богом. І той, хто тримається цієї любові, навіть серед випробувань, уже перебуває у світлі, яке не згасає.