Ігумен Саватій (Собко) | Нехай мовчить усяка плоть людська, і нехай стоїть зі страхом і трепето...

«Нехай мовчить усяка плоть людська, і нехай стоїть зі страхом і трепетом, і ні про що земне в собі нехай не мислить…»Субота перед Великоднем є водночас скорботною і радісною. Ісус лежить у гробі, але серце вже живе очікуванням Воскресіння, яке принесе радість, надію і відродження.Спливають останні години, що відділяють нас від найбільшого свята в житті християнина, Воскресіння Христового. Ще лежить у центрі храму плащаниця, ще тілом Господь ніби спочиває в гробі, але в повітрі вже розлите передчуття незрівняної духовної радості, а в серці зростає глибока подяка Господу нашому Ісусу Христу за перемогу над смертю, за спасіння людського роду і за відновлення життя у Бозі.Разом із весною, що розквітає, і з Воскресінням Христовим життя ніби починається заново. У цьому таїнстві поєднуються тиша і світло, біль і надія, смерть і перемога.Дай нам, Боже, мирного життя. Освіти світлом Твого Воскресіння наш важкий шлях.Святкуйте з Богом, дорогі друзі. Нехай ці святі дні будуть мирними і благословенними.СЛАВА, ГОСПОДИ, СВЯТОМУ ВОСКРЕСІННЮ ТВОЄМУ!