Ігумен Саватій (Собко) | 4 вересня — Про хулу на Духа СвятогоГосподь сказав: «Істинно кажу вам:...

4 вересня — Про хулу на Духа СвятогоГосподь сказав: «Істинно кажу вам: простяться синам людським усі гріхи й хули, якими б вони не хулили; але хто буде хулити Духа Святого, тому не буде прощення повіки, а буде винний у вічному осудженні». Він промовив це тому, що люди говорили: «У Ньому нечистий дух». І прийшли Мати Його та брати Його, і, стоячи поза домом, послали покликати Його. А довкола Нього сидів народ. І сказали Йому: «Ось, Мати Твоя і брати Твої і сестри Твої надворі, питають Тебе». І відповів їм: «Хто Мати Моя і брати Мої?» І, поглянувши на тих, що сиділи довкола, сказав: «Ось Мати Моя і брати Мої; бо хто буде виконувати волю Божу, той Мені брат, і сестра, і мати».Мк. 3:28–35———Цей уривок Євангелія відкриває одну з найтаємничіших і найсерйозніших істин Нового Завіту — хулу на Духа Святого. Христос наголошує: усі гріхи можуть бути прощені людині, але навмисне відкинення і наруга над дією Духа Божого закриває шлях до спасіння. Чому так? Бо саме Дух Святий просвітлює розум, відкриває серце до покаяння і веде людину до зустрічі з Христом. Той, хто свідомо і вперто заперечує Його дію, сам відсікає себе від джерела зцілення і прощення.Протягом усього земного життя Ісуса ми бачимо дію Святого Духа. Саме Дух Святий зійшов на Діву Марію, і без участі мужа вона зачала Сина Божого. Саме Дух Святий зійшов на Ісуса після Його Хрещення в Йордані й повів Його в пустелю. Силою Духа Христос виганяв бісів і зцілював недужих. Обітниця Святого Духа була серцевиною Його прощальної бесіди з учнями. По воскресінні Господь дихнув на них, кажучи: «Прийміть Духа Святого», а в день П’ятидесятниці вогненні язики зійшли на апостолів, і світ побачив народження Церкви.Тож звинувачення, яке люди висували проти Ісуса, мовляв «у Ньому нечистий дух», було не лише несправедливим, а й страшним — бо воно відкидало явне свідчення дії Божого Духа.Далі Христос підкреслює: вища приналежність для людини не кровні зв’язки, а виконання волі Божої. Тому Він не поспішає відгукнутися на поклик Своїх рідних, але каже: «Хто виконує волю Божу, той Мені брат, і сестра, і мати». Тут Ісус утверджує нове духовне родство — родину Царства Божого, у яку входить кожен, хто живе вірністю Богові.Святий Іоанн Золотоуст пояснює цей епізод так:«Без доброчесності немає ніякої користі навіть у тому, щоб носити Христа в утробі й народити Його. Господь цими словами не зневажає Свою Матір, але вказує, що Її велич не тільки в тілесному материнстві, а в послуху волі Божій. Марія є благословенна передусім тим, що сказала: “Ось я, раба Господня, нехай буде мені за словом Твоїм”. Родинні узи важливі, але справжня гідність людини — у вірності Богові».Таким чином, Господь вчить нас: істинна близькість до Нього полягає не у зовнішніх обставинах, а в житті за Його заповідями. А хулу на Духа Святого ми повинні остерігатися більше за все — адже це не просто слабкість чи падіння, а добровільне й свідоме заперечення самого Джерела благодаті, Який нас спасає.