А якщо свобода - overrated?Нарратив давно захворів. А імунітету від нього у нас - більшості - немає. Ми самі собі продали ідею що працювати багато - погано. Працювати багато годин - рабство. Що «вийграв» в лотерею життя той, хто працює мало. Любити працювати - то якось meh 🫤 Ми створили собі ідею, в яку повірили і ідею яку навіть признати і в слух назвати - моторошно. Ми повірили що робота = страждання. Це щось таке, що потрібно швидко проскочити і якось делегувати і заробити «щоб» не працювати. Але ось який фінт вухами..- з десяток людей на антидепресантах або інших речовинах, яких я знаю - давно працюють мало. - з десяток людей що давно дійшли точки опціональності «хочу працюю, хочу ні - грошей достатньо на мене і сімʼю на 20+ років» - працюють як скажені. Годин по 12. Працювати багато не = зайнятись мікро менеджментом на повторі. 🔁 🐿️Працювати багато тому що цікаво і розвиток. Безумовно, мозку потрібну різні періоди: highload або прогулянки та напів вільний графік коли рішення потрібно виносити, а сили - відновити. Але щастя як на мене ближче там, де людина горить та не згорає.