​СоціалізаціяКожен період життя мене оточують абсолютно інші люди.Зараз 80% мого кола спілкування це люди, про яких пів року тому навіть близько не знав. І так завжди, ми не знаєм людину поки не познайомимся.Логічно пздцЯ ніколи не сиджу на місці, відповідно постійно десь з кимось знайомлюся.Тільки не з дівчатами.Сотні людей, з якими просто вітаюся на вулиці.Не за день звісно, а в загальномуА ше є улюблені підписники, які часто дивляться поглядом "я тебе знаю" через що думаю "то мене впізнали чи знов десь вимазався?"))) Ше не звик до того, інколи можу відповісти якусь хуйню, або проігнорувати якщо це відбувається під час руху.Бо я слухаю музику і йду з точки А в точку Б на швидкості х1.75.Там потрібна збільшена концентрація.Хоч і не запамʼятовую 90% імен, але з кожного періоду життя залишається декілька людей, які супроводжують до кінця життя.Або декілька роківІ часто це не ті люди, про яких думаєш саме в цей момент, але на цьому каналі ніколи не йшла мова про негатив.Тому люди це прикольно. Цікаво хто там буде через рік)Заради такої очевидної хуйні варто жити.Зараз я просто існую в такому місці, де куди не глянь, охуєнна людина.Рожеві окуляри ніхто не відміняв, але мені зараз цілком зручно дивитись через них на деякі речі. І ше Ігнат повернувся. Точніше я. Ше маю декілька годин з ним поговорити і вирішити хто ми один для одного. Завтра розкажу.