📣 Технічна сторона ̷в̷т̷е̷ч̷і̷ ̷ ̶ виїзду Руслана Кравченка за кордон свідчить про ретельно сплановану операцію.
Перетнувши кордон у ніч із 13 на 14 вересня через пункт «Шегині» на преміальному трансфері, Кравченко уникнув затримання, попри наявність відповідних сповіщень у базах даних правоохоронних органів.

Прикметно, що цьому передувала раптова заміна керівництва Державної прикордонної служби, що створює обґрунтовані підстави для сумнівів у випадковості таких збігів.
Наразі експосадовець обирає між юрисдикціями Австрії та ОАЕ - традиційно привабливими для фігурантів антикорупційних розслідувань через складність екстрадиційних процедур.

❗️

Головний ризик для владної верхівки полягає не стільки у самому факті втечі, скільки в обсязі інформації, якою володіє Кравченко.
Перебуваючи понад рік на посаді генерального прокурора, він мав доступ до матеріалів найвищого рівня та брав участь у чутливих політико-правових процесах.

❗️

За таких умов Кравченко за кордоном, позбавлений персонального контролю з боку офісу президента, перетворюється на детонатор сповільненої дії.

❗️

Невипадковими на цьому тлі виглядають і закордонні візити впливових кураторів силового блоку, зокрема Олега Татарова, які можуть свідчити про спроби проведення кулуарних перемовин - або про повернення, або про гарантії мовчання.

(За матеріалами інтервʼю Михайла Ткача)