📣 Володимир Цибулько:Кілька місяців тому раптово помер Олекса Шалайський — один із найчесніших українських розслідувачів. Тоді це виглядало як особиста трагедія. Сьогодні — як тривожний символ. Бо саме його ім’я спливло у списку людей, на яких влада збирала секретні досьє. І країна нарешті побачила масштаб. Директор НАБУ Семен Кривонос публічно заявив у парламенті:бек-офіс Міндіча та Деркача зібрав конфіденційні довідки на 527 осіб. Дані — повний набір: адреси, телефони, ІПН, родичі, майно. Медіа одностайні: таку інформацію могли зливати лише силові структури — СБУ, поліція, податкова й реєстри Мін’юсту. Склад списку — рентген політичного страху Банкової:• 15 детективів НАБУ — щоб зламати розслідування МО та «Енергоатома».• 16 народних депутатів, серед них Железняк — критик Зеленського.• 18 міністрів і заступників — навіть лояльних.• 10 журналістів, зокрема Юрій Ніколов та Олекса Шалайський — чорний список для знищення розслідувань.• 9 співробітників СБУ — а форма довідок ідентична внутрішнім документам спецслужби.• Експерти Мін’юсту, колишнє керівництво «Нафтогазу», «Укренерго» — спроба контролю над судами й держактивами. Усі медіа пишуть:це не корупція — це створення приватної спецслужби при владі. Масштаб незаконного збору даних перевищив навіть епоху Януковича. Найчастіше повторювана теза журналістів:Міндіч — не мозок операції. Мозок — Єрмак. Масив у 527 досьє неможливий без політичного покровительства на вищому рівні. Ціль списку — всі, хто міг заважати: антикорупційні органи, медіа, депутати, урядовці. Наслідки вже очевидні:– чиновники масово шукають юридичний захист;– журналісти говорять про спробу знищити свободу слова;– європейські медіа піднімають тему токсичності української влади. Підсумок зайняв один рядок у всіх оглядах:в Україні збудовано мафіозний механізм контролю над державою через силові органи. І так, у цьому контексті смерть Шалайського справді виглядає страшним дзвінком.