Читаю оце книгу - дуже подобається, прекрасна легка мова, багато жартів )Та під час читання постійно хочеться її коментувати 😁Розділ 1: Про вегетаріанствоЯ не маю сумнівів, що суть "забутих" років проста: згадки про активну діяльність товариства "Просвіта" в Одесі та українців, які відчиняли там їдальні та лікарні, засновували газети тощо, яніяк не вписувалися в міф про "руській город з єврєйським акцентом" Це прям в саме серденько 💔Розділ 2: Історія варениківЯ рідко про це пишу, та моя мама народилася у "Верхнєвінську", режимне містечко роботяг атомщиків коло АЕС на Уралі. Більшість місцевих - політичні в'язні або переселені "бадабум" українці! Мама розповідала що їх було прям дуже дуже багато (бабуся моя, доречі теж політв'язень з 13 років, полячка) Так от, саме українці навчили її рецепту вареників з білою редькою, і це виявляється дуже смачно. Я хоч і такий собі кулінар, але ті вареники вмію готувати...Розділ 3 про ковбасуОт тільки штука а тому, що свинину не те що трипільці, а й князь Ігор із княгинею Ольгою не дуже шанували. А ще копчення не було для наших предків улюбленою справою. На цьому місці, подумала що смішним був би жарт про Ольгу, та підкопчених древлян, але на ваше щастя в мене в очах щось почорніло 🙈Читаю далі 😁