«Слідчому не сподобалась відповідь. Каже, що вони все одно знайдуть спосіб отримати ці документи».Таке повідомлення я отримав учора від одного з клієнтів.Насправді у цій фразі важливе не те, що слідчий залишився незадоволеним.Важливе інше.Чи вистачить вам сил витримати позапроцесуальний тиск.Бо демонстративне невдоволення, погрози, натяки на неминучість наслідків — це не процесуальні дії. Це спосіб вплинути на вашу поведінку.На одного мого клієнта-лікаря слідчий намагався тиснути через юрисконсульта КНП.І це не жарт.Юрисконсульт бігав коридорами, переконував, що лікар «неправильно себе поводить» і що потрібно «співпрацювати з органами».Мета таких дій завжди одна — зламати волю до спротиву.Коли це вдається, слідчий отримує майже необмежену свободу дій.Ви самі надаєте документи.Ви самі погоджуєтесь на те, на що не були зобов’язані погоджуватись.Ви самі відмовляєтесь від своїх процесуальних прав.А потім, коли справа вже потрапляє до суду, на ваші заперечення щодо незаконних дій слідства можна почути просту відповідь:«Але ж ви все зробили добровільно».І саме в цей момент багато хто починає розуміти, що його інтереси та інтереси слідчого не просто різні.Вони протилежні.На жаль, дуже часто це розуміння приходить занадто пізно.Мою фразу «там немає друзів» керівники медичних закладів уже цитують один одному.І це добре.Тому не варто перейматися тим, що слідчий незадоволений.Набагато гірше, коли він задоволений.Бо незадоволення слідчого часто означає, що захист спрацював, а можливості слідчого вийти за межі закону натрапили на реальні перешкоди.І саме такі перешкоди працюють на вашу користь.