Діти і повномасштабне вторгнення 15 років тому коли ми чули гучний звук, думали що це грім. Сучасні діти найчастіше асоціюють гучні звуки з вибухами.Мурті та Лакшмінараяна ще 20 років тому проаналізувавши дослідження впливу війни на психічне здоров’я дітей (дослідження проводили проводилися в таких зонах збройного конфлікту як Афганістан, Балкани, Камбоджа, Чечня, Ірак, Ізраїль, Ліван, Палестина, Руанда, Шрі-Ланка, Сомалі та Уганда.), дійшли до висновку, що такий досвід має довготривалі наслідки для дитячої психіки.У дітей, які пережили/ проживають досвід війни найчастіше зустрічаються такі проблеми:• підвищена тривожність;• порушення сну;• проблеми зі спілкуванням;• регресії розвитку;• ПТСР.Також у дорослому віці частіше зустрічаються тривожні та депресивні розлади у порівнянні з тими дітьми, які не проживали такий досвід. Таким чином досвід проживання війни має в тому числі і довгострокові наслідки для дитячої психіки. Аби мінімізувати ці наслідки, дорослі мають забезпечити підтримку дитини у трьох площинах:1. Фізичну: наскільки можливо подбати про фізичну безпеку дитини, стабільну рутину, сон та харчування.2. Емоційну: обговорювати емоції, нормалізувати почуття страху, навчити технікам стабілізації.3. Психологічну: допомагати дитині опрацювати травматичний досвід. З цією метою можна звернутися до психолога, який працює у методі ігротерапії або арт терапії.І головне бути безпечним, стабільним та передбачуваним дорослим: це універсальний принцип, якого мають дотримуватися дорослі для гармонійного дитячого розвитку.#дитяча_психологія