Ми дуже довго любили шукати одну чарівну паличку: Байрактар. Хаймарс. Фпв. РЕБ. Шахедолови. Пісюни.
Ще якась нова хуйня, яка от зараз точно все змінить.

А війна тим часом зробила наступний крок.

За одну ніч по Україні летять уже сотні безпілотників, причому значна частина — реактивні. Десь змінилися умови роботи супутникового звʼязку — і це вже одразу відчувають підрозділи, які працюють дронами. А країни, які ще вчора дивилися на наш дроновий двіж як на щось дуже українське і специфічне, сьогодні самі шукають, чим закривати небо.

Коротше, чарівної палички нема. Є система.

Дрон без звʼязку — проблема.
Звʼязок без нормального захисту — проблема.
Відсутність ешелонованої системи ППО — дуже дорога проблема.
Хороша технологія без людей, які вміють нею користуватись, — просто дорога коробка.

І от це, мабуть, найбільша зміна війни, яку ми іноді не помічаємо.

Перемагає вже не той, у кого зʼявилась одна ахуєнна штука. (Хоча, ще ніхто ядеркою не намагався воювати, тому тут ще по старому принципу :)

А той, хто швидше збирає з тисяч різних штук одну систему, яка продовжує працювати, коли якась із них раптом відвалилась. Бо відвалюватись буде. Завжди.

Саппорт |

Мерч |

Донат