Міністерство оборони США — тепер “Міністерство війни”.Дональд Трамп ще 5 вересня 2025 року офіційно підписав указ, яким запускає повернення старої назви Department of War. Білий дім уже активно вживає її публічно, на брифінгах і у внутрішніх документах.Водночас Конгрес ще не проголосував за остаточну зміну, тож юридично це поки не завершений факт. Іронічно, але це вже не перший подібний випадок у стилі Трампа — раніше він “перейменував” Мексиканську затоку на “Затоку Америки”. Звісно, не на карті світу, а виключно у власній уяві та в текстах федерального законодавства США, які решта планети просто проігнорувала. Трохи історії:Назва Department of War не нова для Сполучених Штатів. Міністерство війни існувало з 1789 року аж до 1947-го. Лише після Другої світової США вирішили змінити її на “Міністерство оборони”, щоб звучати не як імперія, а як гарант миру й безпеки у світі. Це був політичний жест, покликаний заспокоїти союзників і легітимізувати глобальну присутність Америки.Як там у Орвела:У романі «1984» Джорджа Орвела Міністерство Миру займалося війною. Це класична інверсія сенсів, прикрашена назва, зміст — жорсткий. Іронія в тому, що зараз США роблять зворотне — знімають маску й чесно кажуть: “Ми — міністерство війни”.А чи насправді Department of War:За Трампа допомога не зникла повністю — але стала тоншою, повільнішою й більш умовною. Обіцянок більше, ніж реальних поставок. На жальні далекобійних ракет, ні масштабної військової підтримки. Тому по факту це не міністерство війни — це міністерство капітуляції. Принаймні так виглядає зовнішня картинка. Міністр війни США Піт Гегсет на нещодавній зустрічі з Зеленським — у краватці в кольорах російського прапора. Символи мають значення. Особливо в такі часи. Хоча формально — це ті ж самі кольори, що й на прапорі США. Але історія має гіркий присмак: Америка не раз рятувала Росію та СРСР, коли ті стояли на межі катастрофи — і так само не раз закривала очі на долю поневолених народів радянської імперії.1918–1922 — американська продовольча допомога врятувала мільйони під час голоду в більшовицькій Росії.1941–1945 — програма ленд-лізу фактично врятувала сталінський режим, поставивши понад 400 тис. вантажівок, десятки тисяч танків, літаків, паровозів, продовольство й паливо.А після війни — холодна війна не заважала Вашингтону зберігати баланс, не розбиваючи імперію, а стримуючи її. Вашингтон визнавав незалежність країн Балтії де-юре, але де-факто сприймав радянську сферу впливу як даність. І далі допомагав «ножками Буша»І замість висновка:Ми всі пам’ятаємо фразу Арестовича про “два-три тижні”, яка на початку великої війни будувала паралельну реальність. Тепер цей самий Арестович роздає українські землі на словах. І ось ми опинилися в нових “двох-трьох тижнях” — уже трампівських.Питання не чи, а коли Дональд Трамп почне реально роздавати українські землі на геополітичних торгах. Відповідь, схоже, ми побачимо після Будапешту 2:0.