​​Довгоочікувана відпустка нарешті настала, є час, є можливість нічого не робити, але замість спокою всередині з'являється дивне занепокоєння, бажання постійно щось планувати, кудись встигнути, чимось заповнити день, ніби порожній час це щось небезпечне. Знайоме відчуття?

Причина може бути в тому, що постійна зайнятість давно стала способом відчувати власну цінність і контроль над життям.

Коли діяльність раптово зникає, зникає й звична опора, і на її місці залишається тривога, з якою складно залишатися наодинці.

Бездіяльність починає сприйматися не як відпочинок, а як втрата продуктивності, ніби людина, яка нічого не робить, автоматично стає менш вартою.

Додатково до цього постійне планування і контроль часто виконують захисну функцію проти невизначеності.
Порожній, незаповнений час не має чіткої структури, і саме ця відсутність структури може викликати внутрішній неспокій у людей, які звикли триматися за розклад як за спосіб почуватися в безпеці.

Тому справжній відпочинок вимагає не просто вільного часу, а внутрішнього дозволу нічого не робити без почуття провини чи тривоги.

Це навичка, яка розвивається поступово, і часто починається не з тижневої відпустки, а з коротких моментів, коли можна витримати бездіяльність, не поспішаючи одразу її заповнити.

Чат · TG · Viber · Insta · FB · Youtube · Інфобокс