Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Дитячий психіатр Дніпро
Añadido 06 dic. 2025

Дитячий психіатр Дніпро

@rokutovapsi
Número de suscriptores: 2 025
Fotos: 240
Videos: 51
Enlaces: 223
Descripción:
Юлія Рокутова Дитячий невролог, психіатр Сучасна та доказова медицина Корисна література Статті Доповіді Конференції 0963689727

👥 Número de suscriptores

2 025
Promedio/Día:: 0
Promedio/Tiempo:: +4
Promedio/Mes:: +13

👁️ Vistas promedio por mensaje

1 957
Promedio/Día:: 1,080
Promedio/Tiempo:: 1,542
ERR: 96.64%

📊 Mensajes por Día

0.4
Último día: 0
Promedio semanal: 0.1
Promedio por día: 0.4

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2025-12-06

Muro

Estadísticas de telegram canal

https://platform.medvoice.net/ua/events/cervoni-praporci-ras-rannia-diagnostika-ta-koli-skeruvati-do-psixiatraПрограма заходу:17:00 - 19:00Липень, 03Червоні прапорці РАС: рання діагностика та коли скерувати до психіатраСпікер: Юлія Рокутова• Сучасний погляд на розлади аутистичного спектра: поширеність, клінічні форми та значення раннього виявлення.• Вікові норми розвитку дитини: соціальні, комунікативні та поведінкові навички, які мають формуватися на різних етапах розвитку.• Червоні прапорці РАС у дітей раннього віку: на які симптоми лікарю слід звернути увагу під час прийому.• Порушення соціальної комунікації та взаємодії: ранні клінічні прояви, яких найчастіше не помічають.• Стереотипна поведінка, обмежені інтереси та сенсорні особливості: як розпізнати клінічно значущі ознаки.• Диференційна діагностика: РАС, затримка мовленнєвого розвитку, РДУГ, інтелектуальні порушення, тривожні розлади й порушення слуху.• Скринінг та маршрутизація пацієнта: сучасні інструменти оцінювання ризику та алгоритм дій лікаря.• Коли необхідно скеровувати дитину до дитячого психіатра: абсолютні та відносні показання, типові помилки направлення.• Клінічні кейси з практики: розбір реальних випадків раннього виявлення та діагностичних помилок при РАС.
Прагматика мовлення: коли дитина говорить, але комунікація залишається складноюЧасто батьки та фахівці оцінюють мовлення дитини через кількість слів, правильність звуковимови чи граматики. Проте існує ще одна надзвичайно важлива складова — прагматика мовлення, тобто вміння ефективно використовувати мову в соціальній взаємодії.Дитина може мати достатній словниковий запас, граматично правильне мовлення та навіть високий рівень інтелекту, але водночас відчувати труднощі у спілкуванні з іншими людьми.Що входить до прагматичної компетентності?🔹 Соціальне використання мовленнявітатися та прощатися;починати і завершувати розмову;просити, повідомляти, пояснювати, переконувати;підтримувати діалог.🔹 Обмін інформацієювраховувати, що вже знає співрозмовник;надавати достатньо інформації;утримувати тему розмови;відповідати доречно до контексту.🔹 Адаптація мовлення до ситуаціїпо-різному спілкуватися з дорослими та однолітками;дотримуватися правил спілкування в різних середовищах;змінювати стиль мовлення відповідно до ситуації.🔹 Розуміння непрямого мовленняжартів;сарказму;фразеологізмів та ідіом;переносних значень слів;прихованих намірів співрозмовника.Особливу роль у розвитку прагматики відіграє теорія розуму (Theory of Mind) — здатність розуміти, що інші люди мають власні думки, знання, наміри, емоції та переконання, які можуть відрізнятися від наших.Саме тому труднощі соціальної комунікації часто пов’язані не зі словником чи граматикою, а з:✔️ розумінням соціального контексту;✔️ інтерпретацією невербальних сигналів;✔️ умінням враховувати потреби співрозмовника;✔️ гнучким використанням мовлення в різних ситуаціях.Для логопеда важливо оцінювати не лише мовленнєву форму, а й те, як дитина використовує мовлення у реальному житті. Адже справжня комунікація — це не просто говорити, а будувати взаємодію, розуміти інших і бути зрозумілим для них.Прагматика мовлення є одним із ключових показників успішної соціалізації, навчання та формування якісних міжособистісних стосунків.
‼️ Скарга : якщо відмовляють у встановленні інвалідності по аутизму дитині! Сьогодні хочу поділитися приблизним текстом скарги, яку можна написати на ЛКК або конкретно на лікаря, який відмовляє у встановленні інвалідності по аутизму або у направленні документів на комісію. Це приблизний текст. Можливо навіть ця процедура не спрацює, але вартує спробувати щоб захистити права своєї дитини. Важливі моменти: 🚩 Визначте на кого треба писати скаргу: - якщо на конкретного дитячого лікаря психіатра, то пишіть на адміністрацію лікарні - якщо на конкретну ЛКК яка відмовила, то писати на вищестоящу ЛКК. 🚩Перед подачею скарги зберіть максимально всі копії та оригінали документів, які б могли підтвердити діагноз дитини. ▪️Наприклад висновки, оцінки психологів, протоколи та характеристики в навчальних закладах, висновки ІРЦ, звернення за реабілітацією, висновки приватних лікарів тощо. Всі ці копії відскануйте або зробіть копії та додайте до скарги. Обов’язково письмово перелічте, які копії додаються! 🚩Рекомендую почитати нормативно-правову базу, зазначену в скарзі щоб орієнтуватися в законодавстві по інвалідності дітей та аргументувати свою позицію перед комісією та лікарями. ♦️Уявімо ситуацію: дитині 4 роки, є стійкі та конкретні ознаки, що вказують на дитячий аутизм (код F84). Лікар психіатр постійно відмовляє у встановленні інвалідності та в передачі документів до ЛКК. Чекає поки «переросте» або пропонує інший діагноз F06… / F07.. на 2 роки. Текст скарги на подібну ситуацію додаю. Ви звісно можете дописати свої абзаци та своє бачення, а також зазначити індивідуальні характеристики дитини. ♥️ Сподіваюсь це допоможе вам відстояти права дитини та свої права як батьків в цьому складному питанні.
Коли ми говоримо про розлад аутистичного спектру, важливо розуміти: спектр — це дуже широкий і різний прояв особливостей розвитку.У когось це можуть бути труднощі з комунікацією, у когось — сенсорна чутливість, у когось — складнощі із соціальною взаємодією, мовленням або поведінкою. Деякі люди потребують значної підтримки щодня, а інші можуть навчатися, працювати, створювати родину, але при цьому роками не розуміти, чому їм так складно жити у світі, який очікує від усіх однакової поведінки.Саме тому спектр називається спектром — тому що кожна людина має свої прояви, свої сильні сторони та свої труднощі.Обізнаність сьогодні потрібна не лише батькам чи фахівцям, які давно працюють у цій сфері. Вона потрібна суспільству. Потрібна для того, щоб люди менше оцінювали, менше засуджували та менше дозволяли собі коментарі, на які вони не мають права.Також важливо пам’ятати: діагноз може встановлювати лише лікар-психіатр, який має відповідні знання та досвід роботи з розладом аутистичного спектру.Не психолог.Не логопед.Не невролог.Не знайомі, сусіди чи родичі.Фахівець спостерігає за дитиною або дорослим, оцінює поведінку, комунікацію, розвиток, а іноді проводить додаткові заняття чи обстеження. Для когось потрібен тривалий період спостереження, а в інших випадках особливості можуть бути настільки очевидними, що достатньо одного професійного огляду.Сьогодні існують методи підтримки, які можуть значно покращити якість життя людини. Існує симптоматичне медикаментозне лікування, яке може допомагати при гіперактивності, тривожності, агресивній поведінці, порушеннях сну або супутній епілепсії.Але важливо розуміти: розлад аутистичного спектру не лікується, тому що це не хвороба.Це особливість розвитку.І людина з РАС не потребує того, щоб її «виправили». Вона потребує розуміння, підтримки, безпечного середовища та людей поруч, які бачать у ній не лише труднощі, а й особистість.
Ось короткий скринінговий опитувальник MDQ (Mood Disorder Questionnaire). Він не ставить діагноз, але може показати, чи варто звернутися до спеціаліста.Відповідай “так” або “ні”: 1. Був період, коли ти почувався(лася) настільки енергійно або “на підйомі”, що інші вважали це незвичним? 2. Був період, коли ти був(-ла) дуже дратівливим(-ою) і легко сварився(-лася)? 3. Чи бувало, що ти спав(-ла) значно менше, але не відчував(-ла) втоми? 4. Чи бувало, що ти говорив(-ла) набагато більше або швидше, ніж зазвичай? 5. Чи були моменти, коли думки “летіли” дуже швидко? 6. Чи було відчуття, що ти можеш усе, що ти особливий(-а) або надзвичайно здібний(-а)? 7. Чи робив(-ла) ти імпульсивні або ризиковані речі, про які потім шкодував(-ла)? 8. Чи витрачав(-ла) ти багато грошей без потреби? 9. Чи було складно зосередитися через надлишок ідей та енергії? 10. Чи були різкі зміни настрою: від дуже піднесеного до пригніченого? 11. Чи були періоди, коли ти починав(-ла) багато справ одночасно, але не завершував(-ла) їх? 12. Чи бувало, що ти відчував(-ла) себе надто впевненим(-ою), сміливим(-ою) або безстрашним(-ою)? 13. Чи помічали близькі, що ти поводишся зовсім не так, як зазвичай?Як оцінюють результат: • Якщо “так” на 7 або більше питань, це може бути приводом поговорити з психологом або психіатром. • Особливо важливо, якщо ці симптоми були одночасно і реально заважали навчанню, стосункам або повсякденному життю. • MDQ краще виявляє Перший тип БАР
Лікарі Дніпра та області, запрошуємо на клінічний діалог!У Дніпрі стартує новий формат професійних зустрічей — «Клінічні діалоги». Це серія зустрічей для лікарів різних спеціальностей, присвячених актуальним темам сучасної медицини.Перша зустріч присвячена генетиці та порушенням нейророзвитку.Формат заходу — жива професійна дискусія, де лікарі зможуть обговорити клінічні кейси, обмінятися досвідом та отримати супервізію від колег.Захід проходитиме на базі Центру психічного здоров’я Рокутових.СпікериНеонатологія та педіатріяОксана Капустіна — лікар неонатолог, спеціаліст з інтенсивної терапії новонародженихзавідувачка відділення інтенсивної терапії новонароджених, Регіональний центр родинного здоров’я м. Дніпра• Дмитро Токарєв — лікар-неонатолог, педіатр, завідувач паліативного відділення з педіатричними койками Центру матері та дитини ім. професора РуднєваМедична генетикаНікіта Пожар — лікар-генетик НДСЛ «Охматдит» (Київ)• Валерія Обертинська — лікар-генетик Регіонального центру родинного здоров’я м. ДніпраНеврологія та психіатріяОлена Чута — лікар-невролог, експерт з питань головного болю, епілепсії та порушень нейророзвитку• Юлія Рокутова — лікар-невролог дитячий, лікар-психіатр дитячий• Анастасія Рокутова — лікар-психіатр дитячий, Центр психічного здоров’я РокутовихОтоларингологія та сурдологіяЯна Некрасова — лікар-сурдолог, лікар-отоларинголог, Центр матері та дитини ім. професора Руднєва📅 23 березня🕓 16:00📍 вул. Воскресенська, 2АУчасть безкоштовна.Кількість місць обмежена.Для реєстрації напишіть у Instagram Центру психічного здоров’я Рокутових 👇https://www.instagram.com/rokutovih?igsh=a3djbXZyOGRlOTdm&utm_source=qr
Психотерапевт — це фахівець, який допомагає людині розібратися зі своїми думками, емоціями та поведінкою. Під час психотерапії людина краще розуміє себе, причини своєї тривоги, страхів або внутрішніх переживань і знаходить способи справлятися з труднощами.Психотерапія допомагає навчитися по-іншому реагувати на складні ситуації, зменшити рівень стресу та повернути відчуття контролю над своїм життям.Чим психотерапевт відрізняється від психіатра?Психіатр працює з психічними розладами та за потреби може використовувати медикаментозне лікування.Психотерапевт допомагає через психотерапевтичну розмову, спеціальні техніки та психологічні вправи, які спрямовані на зміну мислення, емоційних реакцій і поведінки.У багатьох випадках ці підходи можуть поєднуватися для більш ефективної допомоги людині.Що таке когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)?Когнітивно-поведінкова терапія — це сучасний метод психотерапії, який допомагає зрозуміти, як думки впливають на наші емоції та поведінку.Під час терапії людина вчиться помічати свої автоматичні думки, аналізувати їх та поступово змінювати на більш реалістичні і корисні.КПТ допомагає при тривожних станах, панічних атаках, нав’язливих думках, фобіях, депресивних станах та наслідках травматичного досвіду.
Групові психологічні заняття для дітей 6-7 та 8-10 роківКожен вік має свої особливості розвитку.Іноді дитині складно адаптуватися до школи, знайти друзів, висловлювати свої емоції або впевнено почуватися у групі.Саме тому ми створили психологічні групи розвитку, де діти в безпечному та підтримуючому середовищі навчаються важливим життєвим навичкам.Група 6-7 років — підготовка до школиУ цьому віці дітям важливо зрозуміти, як влаштована школа, як слухати вчителя, працювати на уроці, взаємодіяти з однокласниками та не губитися у нових ситуаціях.На заняттях діти:знайомляться з правилами шкільного життявчаться слухати, відповідати та працювати у групірозвивають впевненість у собітренують увагу, самоконтроль та соціальні навичкивчаться діяти спокійно у тривожних ситуаціяхГрупа 8-10 років — комунікативні навичкиУ цьому віці діти активно формують дружбу, самооцінку та навички спілкування.На заняттях діти вчаться:знайомитися та підтримувати контактрозуміти і керувати своїми емоціямиспівпрацювати у командівирішувати конфліктивідчувати впевненість у собі.Група 8-10 років — комунікативні навичкиУ цьому віці діти активно формують дружбу, самооцінку та навички спілкування.На заняттях діти вчаться:знайомитися та підтримувати контактрозуміти і керувати своїми емоціямиспівпрацювати у командівирішувати конфліктивідчувати впевненість у собіЗаняття проходять у легкій ігровій формі: рольові ігри, творчі завдання, інтерактивні вправи та групові активності.Діти не просто слухають — вони практикують навички у реальних ситуаціях.З дітьми працює досвідчений психолог, який спеціалізується на розвитку комунікації, соціальної адаптації та підтримці дітей з особливостяминейророзвитку.Кількість занять: 8Формат: 1 раз на тиждень / 60 хвГрупа: 6-8 дітейДе: Центр психічного здоровʼя Рокутовихвул. Воскресенська, 2аКоли: з 20.03 щопʼятниці о 16:00Запис за номером:096 368 97 27
Що таке 🔴🟠🟠🔴🟠🔴 і чому ця методика є «золотим стандартом» діагностики 🟠🔴🔴 🔴🔴🔴🟠🟠🔴🟠🔴(Autism Diagnostic Schedule, Second Edition) 🔴це сучасна стандартизована методика спостереження, яка використовується у всьому світі для комплексної діагностики розладів аутистичного спектра (РАС) у дітей від раннього віку та дорослих.Методика складається з декількох модулів, які підбираються відповідно до віку та рівня мовленнєвого розвитку людини. Під час обстеження спеціаліст створює структуровані ситуації взаємодії, гри та спілкування, що дозволяє об’єктивно оцінити:• соціальну взаємодію• комунікацію• особливості поведінки• інтереси та сенсорні реакціїВажливо, що ADOS-2 не є «тестом з правильними відповідями». Це клінічне спостереження за поведінкою в стандартизованих умовах, що забезпечує високу достовірність результатів і дозволяє фахівцям отримати цілісне розуміння профілю розвитку людини.Методика підходить: дітям раннього віку (від 12 місяців) дітям і підліткам дорослим🟠ADOS-2 використовується у клінічній практиці, наукових дослідженнях та міжнародних діагностичних протоколах, а результати можуть враховуватися при встановленні діагнозу відповідно до критеріїв DSM-5 та МКХ.Що важливо знати про сучасну діагностику РАС🤲Ми проводимо діагностику розладів аутистичного спектра за сучасними стандартизованими методиками, з комплексним клінічним підходом та професійною інтерпретацією результатів.🎭Під час оцінювання ми обов’язково враховуємо явище маскінгу — це свідоме або несвідоме приховування аутистичних особливостей шляхом копіювання соціальної поведінки інших людей, надмірного контролю власних реакцій або «пристосування» до очікувань оточення. Маскінг частіше зустрічається у підлітків та дорослих, особливо у жінок, і може ускладнювати діагностику без спеціалізованого підходу.Особливо запрошуємо дорослих на діагностику👩‍💻Багато дорослих людей роками живуть без розуміння власної нейровідмінності. Усвідомлення своїх особливостей розвитку не є «ярликом» — навпаки, це можливість краще зрозуміти себе, свої потреби, сильні сторони та створити більш комфортне і підтримуюче життя.🟠Діагностика часто допомагає:• зменшити внутрішню напругу та самокритику• знайти ефективні стратегії адаптації• покращити якість життя та самоприйняття• отримати професійні рекомендаціїМи чекаємо дітей та дорослих на діагностику з турботою та повагою до кожної людини.📞 Запис: 096 368 97 27
📌 Ось шифри МКХ (перелік діагнозів), які можуть давати право на державну допомогу особі, що доглядає за хворою дитиною (без встановленої інвалідності).А нижче — основні постанови та накази, які регулюють призначення і виплату цієї допомоги 👇 Нормативна база (постанови/накази), які регулюють виплату допомоги1) Постанова КМУ №1751«Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми»🔸 ключові пункти: 51–56🔸 останні зміни: редакція постанови КМУ від 31 грудня 2025 року №18052) Постанова КМУ №1161«Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, та надання такій дитині соціальних послуг»3) Наказ МОЗ №407«Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я»🔸 важливо, бо саме він регулює оформлення довідки про захворювання дитини (форма №080-3/о) — основного документа для призначення допомоги.https://www.facebook.com/share/p/181RfmX8uG/?mibextid=wwXIfr