Наказ із щотижневого бюлетеня Катеринославського губвиконкому 1923 року яскраво демонструє, як радянська влада вже на початку 1920-х років панічно боялася непідконтрольної фіксації реальності (наприклад, голоду, злиднів чи антирадянських виступів) і намагалася перетворити кожного цивільного фотографа на підзвітного спецслужбам реєстратора.
 «Обов'язкова постанова Катеринославського Губвиконкому» від 12 грудня 1923 року, присвячена запровадженню тотальної цензури, контролю та обліку всієї фотографічної діяльності на території Катеринославської губернії
Будь-яка фотозйомка подій, що мають «державний зміст» (демонстрацій, парадів військових частин, процесій, будівництв чи з'їздів громадських діячів), відтепер суворо заборонялася без попереднього письмового дозволу від Обласного фото-кіно відділу або Політконтролю ДПУ.
Жоден знімок із зазначених вище державних заходів не міг бути виставлений для публічного огляду (у вітрині фотоательє чи на виставці), якщо на це не було окремого письмового дозволу цензурних органів.
Усі приватні та державні власники фотоательє (фотографій) були зобов'язані завести спеціальні шнурові книги, завірені печаткою ДПУ в які мали примусово записувати:

✍🏻 час отримання замовлення.
✍🏻 повні персональні дані клієнта.
✍🏻 номер дозволу від ВУФКУ або ДПУ на зйомку.
✍🏻 усі оригінальні скляні негативи або плівки мали обов'язково зберігатися у фотоательє під відповідними номерами, а органи ДПУ мали право у будь-який момент зажадати їхнього вилучення для перевірки.

Усі фотографи міста Катеринослава (протягом тижня) та округи (протягом двох тижнів) мали пройти обов'язкову реєстрацію у Катеринославському обласному відділі ВУФКУ або в окружних відділах ДПУ.
Будь-яке порушення цих правил фіксувалося агентами Політконтролю ДПУ за допомогою спеціального акту, а винні притягувалися до кримінальної відповідальності за 224 статтею Кримінального кодексу.

Повний випуск бюлетеню знайдете на Patreon.