Нижнє Сонце (Вогонь) позначає чоловічу запліднюючу силу, а разом із тим і правителя – бана (пана). Бан – південно-слов'янська вимова слова пан, що вживалося у значенні начальника області. Ця назва зустрічається у значенні "управитель землі" вже у Костянтина Багрянородного, коли він говорив про сучасну Хорватію. у нього вживається назва Боян (βοεάνος), що нагадує нам співця "Слова про похід Ігоря" Бояна, який по суті тотожний божеству Пану. А в XII столітті банами вже називалися начальники таких областей: Хорватії, Боснії, Славонії, Пожезького округу, узбережжя Срема та Албанії. [див. Бан (титул)]. У Велесовій Книзі боянами називають воїнів, а також згадується назва правителя бана: "О первом банє [*пані] нашім повідаємо і князя ізбраного від них". [див. ВК].Ще звертаємо увагу на назву "Євангеліє" (варіант "Івангілія" [див. Рассоха 2018, 141]), яку виводять від грец. εύαγγέλιον – добра звістка, добра новина. При чому слово поділяють наступним чином: від εύ "добро, благо" + ἀγγελία "вість, оголошення". А в латиниці слово пишеться evangélio, що дає близьке нам розуміння як "добрий ангел". Як варіант, це складне слово можна поділити наступним чином: Еван+Геліо (дав.-гр. Ἠέλιος, "Сонце"). У даному випадку Вечірнє Сонце (голова, голос) також буде нести добру вістку від Батька-Неба до Матері-Землі, що й уособлює прихід сонячного божества до людей у вигляді священного вогню.Про сонячних вісників повідомляє також і Велесова Книга: "Тут Зоря Красна іде до нас, яко жона блага, і молока дає нам в силу нашу і кріпость двожилу. Та бо Зориня Суне вістяща. А також слишемо: се вістиці комонські скачуть до закату Суне, аби управити його челн злат ко ночі, аби віз із волами смирними волокти по степу синьому. Там бо ляже Суне спати в ніч. А то ж коли день прийде до вечора і вдруге скакатиме у Яві перед вечором." [ВК, 7ж].Тобто вечірнє Сонце (Іван) приносить людям добру вість, що зранку (рік як день, тому ранок відповідає весні) вони побачать Сонце, що воскресне (воскресіння Ісуса). Це може відповідати тому, що доба у жидів починається з вечора, тому вечірнє Сонце виступає передвісником, а Зоря на Небі сповіщає, що душа чекає свого воскресіння, то вогник на землі (в печі, печері) має цю душу закликати.Тепер перейдемо до найцікавішої частини. Є ще боги близькі до імені Іван, і вони досить відомі. Незначні відмінності імені і ви вже його не впізнаєте. І тут нам на допомогу приходить мітологічне співставлення. Звісно що юдо-євангелістам це не вигідно висвітлювати, бо втрачається божественність їхньої розповіді. І, як на диво, деяким рідновірським течіям це теж не вигідно, бо тоді вони не будуть мати об'єкту протиставлення.Розглядаємо германо-скандинавський міт про Асів і Ванів. Вани є давнішими та мудрішими від Асів, з якими то ворогують, то підписують мир. Вани головним чином пов'язані із землеробством та родючістю, а молодші аси мають більш войовничий характер. Мірче Еліаде припускав, що цей конфлікт є версією старішого індоєвропейського міту про конфлікт між богами неба та влади із божествами землі та родючості. [див. Аси(боги)]. Аналогічна боротьба є між Ахурами (Асурами) і Девами (Дивами) в іранський мітології та в індуїзмі, де ці ж божества змінюють свої функції протилежно.Нагадаємо, що Купало також є Богом родючості, бо при ньому визрівають основні плоди і починається косовиця зернових, він часто зображується з великим фалосом. Літнє Сонце також називають Раєм чи Ру(а)євитом.Вани мешкають в своїй країні Ванагеймі, яка згідно з "Сагою про Інґлінгів", розташовується в північному Причорномор'ї на захід від річки Ванаквісль (Дон). Що цікаво, що аси Генір і Мімір стали жити з ванами. Генір став вождем ванів, тоді як Міміру відтяли голову (!) й зробили з неї амулет. П.Й. Шафарик вважав, що "ім'я Ванів походить від народу Венедів, а Ванагейм від землі Венедів". [див. Вани].