💥Пороховий Маг. Книга 1. Кривава Обітниця💥
Автор: Браян МакКлеллан
Жанр: фентезі, сучасна проза
Видавництво: Molfar Comics

Настав час написати відгук про "Криваву обітницю" від видавництва Мольфар. Боооже, який я продуктивний.
Прочитав анотацію, і книга мене зацікавила тим, що це фентезі вже не в середньовіччі і що є порохові маги; думаю: "Ну, це буде якась кровянка цікава".
Книга сама по собі величенька і дебеленька, дизайн — кому як, але мені — ну, тіпа пайдьот, але можна краще.

Сюжет концентрується на трьох головних героях (наче їх три, я вже не пам'ятаю, реальна).

Адамат — колишній мєнт, а зараз щось тіпа приватного детектива, і книга якраз починається з того, що його терміново викликали до царського палацу, і він в трусіках, бо вже пізно, їде туди і бачить, що якась підозріла двіжуха почалася. Його проводять до другого героя цієї історії — генерала Тамаса. Він каже: "Братанчік, так і так, мені порадили твою кандідатуру, ти повинен вияснити, що значить одне пророцтво". У цьому фантастичному світі існують маги кількох сортів:

обдаровані, які мають незначний дар, як-от, що не потрібно спати, пісять, какать або взлом замків подумки і так далі (коротше кажучи, чєпуха для якихось голопопіків, але і на тому дякую);

порохові маги, які вдихають смачьні порохі пари, і їхні реакції загострюються, ще вони можуть після того, як стрельнули з порохового пісталєта, керувати кулею, яка вилетіла, і це дууужеее небезпечно, і з такими пасажирами краще не стрілятися, бо буде біда;

третій сорт магів — це ОБРАНІ, які служать королям, займають високі посади і керують всім, як аватар — повєлітєль чотирьох стіхій, і ці Обрані дуже не люблять порохових магів, бо порохові маги становлять для них загрозу, бо можуть далеко стрельнуть і, хєр знає звідки, прилетить ця порохова масліна під ребро. Адамат також має дар, і він пов'язаний з тим, що він супер нишпорка, винюхувач інфи і дуже швидко читає різні документи і все запам'ятовує, тому його викликали, і він має з'ясувати, що значить це пророцтво, яке перед смертю кричали Обрані, коли їх ліквідували під час перевороту.

Тамас — генерал в королівстві Адро, який в цьому ж королівстві здійснив державний переворот тихесенько, легесенько, за одну ніч. І тепер короля немає, а є якийсь консіліум оцих змовників з Тамасом на чолі. Тепер потрібно розхльобувати всі проблеми: повстання роялістів, підковерні ігри, змови, вискочив геморой, загроза війни з іншим королівством, які технологічно відсталі, але їх набагато більше, і там багато селюків з копьями, які є дуже смертельною зброєю проти всього на світі. Ще й потрібно розбиратися з пришестям БОГА, і не одним. Головняка в діда багато, і життя його помотало. Але ж навіщо він повстав? А й справді, навіщо? Чєал, ти найкрутіший генерал в королівстві, і тобі ще й не сидиться на місці, гад деам. Але все це пов'язано з несправидливістю і женщіной, ото таке.

Таніель — я думав: "Бооожеее, яке дібільне фентезійне ім'я", — автор хотів придумати круте ім'я для гг, що пов'язане зі смертю, і тут Таніель вступає в гру; це ім'я постійно мені нагадувало, що я читаю фентезі, і якось впливало не на користь цієї історії (для мене). Таніель — син генерала Тамаса і, попутно, крутий пороховий маг. Порохові маги трохи кушають порох, нюхають порох, лижуть порох, і Таніель робить це на жосткому пафосі, як Тоні Мантана в горах кокаїну. Простежується лінія відносин батька і сина, але мені вона не сподобалася, бо слабенько якось, не вистачило мені розкриття персонажів, але все повинно розкочегаритися в наступних книгах. Тамас хоче зробити з сина жоского тєрмінатора і збирався звести його і спарувати з іншою мощьною пороховою магічкою, але ВОНА ЗРАДИЛА ТАНІЕЛЮ, СУЧЯРА!!! А Таніелю, тим часом, просто не вистачало паханівської любові і спільних походів в баню — йому обідно, що для батька він лише пєшка в цій шаховій партії під назвою жизнь.