Таверна читача ✨ | ​​«…маєш все життя, увесь час і всі Простори, щоб знайти себе. Хіба це...

​​«…маєш все життя, увесь час і всі Простори, щоб знайти себе. Хіба це не захоплює?» «Звичайна» — Лілія Кухарець Від «Бук-Друк» 332 с. 7,5/10 Світ після апокаліпсису, розподіл праці, Інакші, які чатують за межами Плантацій — таким змалювала світ авторка книги «Звичайна». І знаєте, цей світ, хоч я б і не хотіла жити в ньому, мене таки чимось заворожив. Я так чітко його собі уявила: закинуті міста, зелений ліс із печерами, та невеликі плантації, обмежені у можливостях. Здається, що цей світ ще багато чого приховує. Але, думаю, що Лета та її друзі з усім розберуться. Бо ж Лета виявилась не такою звичайною, як вона і думала 😏 хоч дівчина завалює всі тести і не стає ні науковицею, ні циклівкою, ні відтворювачкою, ні творчинею. А просто — звичайною робітницею, збирачкою дров. Та, здається, в долі інші плани. Бо якимось чином саме Лету викрадає Інакший — мутований птах — і відносить далеко в ліс, де дівчина знаходить Саюліса, який про виживання знає все. А може і не тільки про нього. Це точно збіг долі, чи якісь сили снують свої плани? Власне з цього і починаються всі пригоди Лети, а також розкриття багатьох таємниць, повʼязаних і з нею, і зі світом. Книга побудована так, що більшу частину герої — добираються додому, тобто це як історія-подорож. Щось як у «Гобіті», тільки більш динамічно, і мені сподобалось навіть. Адже цією дорогою між героями зароджувались стосунки (дружні чи й не тільки?), а ще ставались перші випробування і розкриття деяких таємниць. Втім мені більше подобається деталізованіший світ, більше описів і занурення. І власне цього в книзі трішки не вистачило. Вона легка, цікава, досить захоплива, але ніби хотілось ще і ще — ще про життя до катастрофи: що сталось і чому люди дійшли до такої системи? Більше про самі плантації, більше про розподіл, більше уваги тестам. Але це все дуже субʼєктивно. Бо якщо вам подобається динамічна і легка історія — це те, що треба. Книга написана від першого обличчя, тому ми багато маємо роздумів Лети про її життя, а ще — про Саюліса 😏 ну він, звісно, такий грін флег і взагалі чудовий, що я Лету розумію) у книзі є кілька гарячих сцен 18+ 🔥 які непогано написані. Мені б хотілось ще мати розділи від обличчя Саюліса, бо він видався цікавим і має теж свої таємниці. Тож у нас тут трішки фентезі, постапокаліптика поєднались із ромкомом. І вийшло цікаво! Українська література не перестає дивувати — і зараз можна знайти дуже різноманітні книжки на будь-який смак. У цій історії мені ще сподобалась легка оповідь і приємний стиль авторки. Книга читалось швидко, динамічно, хотілось дізнатися, що далі буде з героями. Хоч от сама Лета мене трішки дивувала своєю поведінкою, інколи вона поводилась, як на мене не зовсім логічно. Проте хімія між нею і Саюлісом, а ще їхні кпини одне на одним — це було чарівно і чудово, мені сподобалось.Були і невеликі зауваження до сюжету в мене — наприклад, як Лета знала про те, що у зброї є віддача? Як я зрозуміла, то на плантації не було її і про це не говорили особливо. Але це були незначні дрібні моменти, які загальні враження не зіпсували. Беручи цю книгу, на вас чекає: ▪️постапокаліптика з дрібкою фентезі й ромкому; ▪️швидкий, динамічний сюжет; ▪️гарячі сцени 18+; ▪️він мисливець, вона — його учениця; ▪️виживання; ▪️мутовані тварини; ▪️гумор. Замовити книгу можна 👉ТУТ👈. 💭Зацікавила? Почитали б таку книгу? А може вже читали? Любите книжки, де героям треба виживати? Читаєте постапокаліптичні книжки? #книжковий_відгук