Таверна читача ✨ | ​​«Імператриця Солі та Долі» та «Як тигриця з гори спустилась» — НҐІ В...

​​«Імператриця Солі та Долі» та «Як тигриця з гори спустилась» — НҐІ Во Від «Жоржа» Поєднаю в цьому пості відразу відгуки на обидві книжки. «Імператриця Солі та Долі»6/10 112 с. Повісті завжди для мене ніби експеримент, оскільки я більше люблю романи. І в мене завжди є упередження щодо повістей, бо я чомусь думаю, що в такий невеликий розмір не вийде закласти хорошу історію, пропрацьовану, з цікавим світом та героями. Але книга «Імператриця Солі та Долі» зацікавила мене з кількох причин: ▪️Реббека Кван, авторка «Макової війни», схвально відгукувалась про неї і сказала, що це «маленька чорна сукня світу книг»; ▪️ а ще книга стела найкращою повістю за версією премії Hugo-2021. Тож я прочитала. І, на жаль, мене не дуже зачепила ця історія. Загалом сюжет зрозумілий. Багато століть тому Інь-йо стала дружиною імператора, який вбив її рідних і завдяки магам здолав армію північан. Коли Інь-йо народила імператору сина, її відправили у вигнання. Разом із нею вирушила її служниця Кролиця. Між ними виникають теплі почуття і разом вони снують плани помсти. Загалом книга побудована так, що історію розповідає Кролиця через багато років від описаних нею подій. І ми все бачимо з її погляду. Це повість, тож все дуже коротко і скуто. І власне саме це мені не дуже сподобалось. Історія ніби зрозуміла, але не затягує і не викликає багато емоцій. У книзі багато «тонів і напівтонів», які, звісно, можна прочитати, якщо бути уважним читачем. Але я все ж більше той тип читачів, які читають задля задоволення, а не щоб розгадувати сенси. Мабуть, через це мені теж книга не дуже відгукнулась. Тут є небінарний головний герой, фентезі переплітається з історією, є ЛГБТ-лінія. Це історія про помсту, відданість та кохання. Моментами болісна історія, бо героям довелось пройти складний шлях втрат і болю. Але через те, що все ніби описано скупо, я не дуже перейнялась їхніми долями. Цікава побудова тексту. Розділи починається з опису деяких речей, які будуть траплятися в оповіді героїв, потім розмовою між Кролицею та Чжи, а вже потім — розповіддю Кролиці про її життя із Імператрицею. Взагалі в мене було відчуття, що це ніби притча. І думаю, якщо вивчити історію, дежерела, перечитати книгу ще раз — можна відкрити справді для себе інші грані та ті ж півтони. Упевнена, що книга знайде свого читача і що багатьом вона сподобається. Тут просто не дуже «моє» вийшло. «Як тигриця з гори спустилась»7/10 160 с. Це продовження книжки «Імператриця Солі та Долі». Проте самі ж історії загалом можна читати і як окремі, адже в кожній з них Чжи розповідає нову історію. Персонажем, який мігрує з книги в книгу, залишається Чжи, місією якого є збирати, зберігати та розповідати історії. Як і перша книга, тут теж маємо історію в історії. Роботи Нґі Во дуже багатошарові. Коли читаєш одну історію, то виходить, що отримуєш їх дві, а то й три. В цьому випадку ми спостерігаємо за подорожжю Чжи, його зустрічю з тигрицями — і це окрема історія, яка змушує хвилюватися за ченця, адже його життя під загрозою. А інша — це історія сапфічного кохання між дівчиною та тигрицею, яка вміла перекидатися на людину. Особисто мені більше сподобалось ця історія, бо вона була зрозумілішою, не такою метафоричною, поетичною і в ній все було більш відкрито показано. Тоді як «Імператриця солі та долі» сповнена замовчувань, символів, які треба розгадувати. Книги написані в різних стилях і тому їх сприйняття було різним. Ці дві книжки ми обговорювали на клубі від «Жоржа» і от після нього я поглянула на обидві історії під іншим кутом. Вони здались мені набагато глибшими, ніж я спочатку їх зрозуміла і відчула. Проте я не дуже перейнялась ними, тому що люблю все ж більшу прозу, де нас краще занурюють в атмосферу, світ, деталі, де все більше прописано. 💭А ви вже читали книги Нґі Во? Любите малу прозу чи надаєте перевагу більшим книгам? Любите книги, де багато символів? #книжковий_відгук