Душити жінок посеред вулиці – це і є робота ТЦК⁉️ Вони остаточно перейшли всі межі‼️ Черговий шокуючий випадок стався у Львові. Під час примусової мобілізації працівники групи оповіщення застосували силу до жінки, яка намагалася захистити свого чоловіка. Її притисли до стіни й душили просто посеред вулиці!Може завтра її ще й змусять вибачатися і говорити «Слава ТЦК»?! Саме так, як було нещодавно в тому ж Львові з людьми, що брали участь у сутичці! Зважаючи на повну безкарність працівників територіальних центрів комплектування, ми скоріше побачимо це, ніж покарання для нападників у формі! Скільки ще влада збирається закривати очі на цей безлад? Де обіцяна реформа мобілізації? Досі немає реальної відповідальності за незаконні дії працівників ТЦК! Досі не ухвалені закони про жорстке покарання за перевищення повноважень! Досі існує система, яка породжує безкарність, свавілля і відчуття вседозволеності!Натомість близько 30 тисяч співробітників територіальних центрів комплектування ніколи не бачили фронт! Вони далі залишаються в тилу, займаючись не боротьбою з ворогом, а полюванням на мирних громадян.І це вже давно викликає обурення не лише у цивільних. Поговоріть із військовими, які воюють на передовій. Їх теж не влаштовує, коли б’ють жінок і молодь, принижують людей, коли ми маємо касту недоторканних, для яких закон не писаний! Вони кажуть: нехай приїжджають на фронт і воюють у підрозділах разом з тими, кого вони бусифікували! Єдиний вихід – це ліквідувати ТЦК у нинішньому вигляді й побудувати систему, яка працюватиме за законом, а не за правом сили!
Політичні ігри залишили армію у підвішеному стані! Хто відповість перед військовими за обіцяну реформу⁉️Після відставки уряду виникає ще одне важливе питання: а що буде з армійською реформою, яку гарно презентували, але так і не довели до реального впровадження? Військовим обіцяли підвищене грошове забезпечення, покращені умови служби та нові контракти. А тепер уряд, за якого усе це впроваджувалося, уже у відставці. У тому числі, міністр оборони. І виходить, що обіцянки залишилися, а відповідати за них уже нікому! За наявної інформації, даних про те, що захисники вже почали отримувати підвищені виплати, немає. Самі військовослужбовці кажуть, що досі не мають чіткого розуміння, як працюватиме нова система нарахувань і чи взагалі є відповідні документи. Ми офіційно зверталися до Міністерства оборони із запитаннями, які нам передали військові щодо цієї «реформи». Відповіді здебільшого такі: «це буде визначено пізніше», «це не від нас залежить», «це поки що незрозуміло».Була лише одна конкретна відповідь: коли людина відслужить за «новим» контрактом і отримає відстрочку, то в цей період не зможе виїхати за кордон, бо вважатиметься цивільним. Це лише один із прикладів того, як гучні презентації розходяться з реальними умовами.Сьогодні військові залишилися у підвішеному стані: без зрозумілих відповідей, чітких правил і без можливості отримати пояснення! Так не можна ставитися до людей, які захищають державу!
❗️Верховна Рада має терміново призначити ключових міністрів! Вимагаємо скликати позачергове засідання! Парламент місяць не буде працювати в режимі пленарних засідань. На цей час Україна фактично залишається без повноцінних міністра оборони та міністра закордонних справ. Це два стратегічні напрямки, від яких залежить безпека держави, забезпечення Збройних Сил та міжнародна підтримка! Країна, яка воює, не може дозволити собі ставити на паузу вирішення ключових державних питань! Саме тому ми з командою «Розумної Політики» звернулися до спікера Руслана Стефанчука з вимогою видати підписні листи для скликання позачергового засідання парламенту. Для цього необхідно зібрати 150 підписів народних депутатів. Ми також закликали депутатські фракції і групи підтримати цю ініціативу. Тепер кожен має визначитися зі своєю позицією. Що важливіше: час для відпустки чи відповідальність перед державою?!А українців просимо звернутися до народних депутатів від своїх округів, щоб вони зібралися для ухвалення рішень, яких сьогодні потребує країна!
Батогом людей до армії не приведеш. Зате дуже швидко можна довести країну до соціального вибуху!Події у Львові навколо ТЦК стали черговим тривожним сигналом: система мобілізації потребує не косметичних змін, а повного перезавантаження. Бо поки влада робить ставку на бусифікацію, свавілля і страх, людей, які добровільно захочуть долучатися до Збройних Сил, більше не стане.Ключове питання сьогодні – мотивація. Насамперед фінансова, подобається це комусь чи ні. Не менш важливе – справедливі та чіткі терміни служби. Особливо для тих, хто воює ще з 2014-го або 2022 року. Захисники мають знати, коли зможуть повернутися додому. Сьогодні від військових усе частіше можна почути страшні слова: у в'язниці хоча б є визначений строк. А на війні люди роками живуть у повній невизначеності, щодня ризикуючи життям і здоров'ям, не розуміючи, коли закінчиться їхня служба. Це несправедливо, і це руйнує мотивацію.До цього потрібно додати реальну підтримку родин військових, соціальні гарантії та зрозумілі умови контрактної служби після завершення війни. Саме такі рішення, а не страх, формують довіру до держави.Якщо ж влада й надалі намагатиметься вирішувати проблему методом незаконного батога, сутички, як у Львові, будуть повторюватися і в інших містах України. А цим обов’язково скористається росія. Будь-яке внутрішнє протистояння ворог почне розпалювати, підбурювати людей і використовувати внутрішню напругу проти України!
❗️Терпець у людей закінчується. Якщо влада й далі робитиме вигляд, що свавілля ТЦК не існує, наслідки будуть гіршими‼️Події, які сталися напередодні у Львові, коли люди перестали мовчки дивитися на бусифікацію, – це не випадковість. Це закономірний результат того, що влада роками заплющує очі на беззаконня, яке відбувається в територіальних центрах комплектування.Спочатку люди мовчали. Потім почали говорити. Далі – сперечатися. Сьогодні конфлікти з ТЦК вже переростають у бійки, а подекуди навіть у застосування зброї. Це переходить в режим Врадіївка-2. Але самосуд – це не вихід. Не можна уподібнюватися ТЦК і порушувати закон.Але влада має зрозуміти просту річ: коли місяцями ігнорують проблему, коли не реагують на свавілля і переконують суспільство, що все нормально, – суспільна напруга лише накопичується. І рано чи пізно вона вибухає.Нам постійно розповідають, що працівники ТЦК – ветерани. Це неправда. Менше 40% із них були на фронті. Справжні військові вже відкрито говорять: нехай вони приїдуть на передову й очолять підрозділи людей, яких бусифікували!Ті, хто жодного разу не був на фронті, але роками працює в ТЦК, мають воювати з російськими окупантами, а не з українцями на вулицях. І таких у системі – близько 30 тисяч.Саме тому реформа мобілізації більше не може чекати. І якщо влада далі буде робити вигляд, що все нормально, люди просто будуть творити самосуд. І відповідальність за це лежатиме не на суспільстві, а на тих, хто роками покриває свавілля: на ТЦК, Міністерстві оборони і на президенті як Верховному Головнокомандувачу!
‼️Досить ламати дитячі долі! ТЦК, яке мобілізувало батька-одинака має замість нього піти на фронт‼️ Учора Верховна Рада показала: немає маленьких людей, маленьких проблем чи неважливих історій. Є людяність. І є невігластво і свавілля, яке демонструють сьогодні ТЦК. Дякую 157 народним депутатам із різних фракцій, які підтримали виклик до Парламенту керівника Покровського територіального центру комплектування Кривого Рогу після того, як його підлеглі мобілізували батька-одинака і фактично кинули його дитину напризволяще. Завдяки розголосу і небайдужості вдалося відновити справедливість і повернути цього чоловіка додому. Тепер він знову поруч зі своєю маленькою донькою. Окрема подяка – командуванню 475 окремого штурмового полку, яке відпустило цього чоловіка. Вони проявили людяність, а не стали чіплятися до формальностей. Бо заради чого ми живемо – заради дітей і їх мабутнього чи заради папірців, які нічого не варті?! Чи є діти в тих співробітників ТЦК, що залишили дитину, яку покинула мама, без опіки рідного батька?!Добре, що це питання вдалося вирішити і на один ганебний випадок стало менше. Але це лише одна історія з цілої системи безпредєлу! Сьогодні в Парламенті буде доповідати керівник Покровського ТЦК, куди бусифікували батька-одинака. Перед тим, як він вийде на трибуну звітувати перед українським суспільством, я хочу поставити одне просте, але важливе питання. Чи вже відправлена на фронт та група оповіщення, яка забирала батька від дитини?І ще одне. Дуже сподіваюся, що перед своїм виступом начальник цього територіального центру комплектування напише рапорт і особисто переведеться до того самого 475 окремого штурмового полку разом зі своїми підлеглими, які займаються бусифікацією. Якщо в них залишилася хоч крапля совісті і офіцерської гідності, вони мають долучилися до бойових підрозділів і воювати з ворогом. Бо воювати з маленькими дітьми та їх родинами – це не те, за що бореться українська армія!
Сьогодні Україна відзначає День Конституції.Тридцять років тому ми ухвалили не просто Основний Закон. Ми визначили, якою хочемо бачити свою державу — незалежною, демократичною, правовою, справедливою. Державою, де найвища цінність — людина, її життя, гідність і свобода. Державою, у якій влада працює для людей і служить інтересам суспільства.Конституція — це не просто книжка, про яку згадують раз на рік у святкових промовах.Це договір між державою і людьми. Це правила, на яких тримається країна. Закон, який не може бути «на паузі», а має діяти завжди.За ці 30 років Україна пройшла дуже багато. Революції. Кризи. Війну. І сьогодні — один із найскладніших періодів нашої сучасної історії.Останні роки стали для нашої країни справжнім випробуванням на міцність. Ми щодня боремося за право бути собою. За право жити на своїй землі. За право самостійно визначати власне майбутнє.Саме в такі періоди і перевіряється справжня цінність Конституції.Вона потрібна не лише у спокійні часи. Її значення особливо відчувається саме тоді, коли країна проходить через найважчі виклики.Бо якщо права людини, відповідальність, повага і верховенство права стають тимчасовими — тоді виникає питання: а що саме ми захищаємо?Сьогодні наші військові боронять не тільки землю. Вони захищають право України залишатися державою, де цінується людська гідність, де діє закон, де майбутнє визначає народ.Саме ці принципи відрізняють нас від ворога. І саме за них сьогодні платиться найвища ціна.Тому в День Конституції хочеться побажати нам усім не просто пам’ятати цей документ і не просто цитувати його статті.А берегти його зміст — у своїх рішеннях, у своїй роботі, у ставленні один до одного і до держави.І нехай Україна завжди залишається країною, де закон працює, де людина має значення, а свобода і гідність — не слова, а основа нашого життя.З Днем Конституції України!
Влада багато говорить про реформу армії: нові контракти, мотивація військових та справедливі умови служби. Але після цих заяв у самих військовослужбовців залишається більше запитань, ніж відповідей.Щодня отримую такі питання у повідомленнях, зверненнях і під час спілкування з нашими захисниками. Саме тому направив депутатський запит до Міністерства оборони, щоб отримати чіткі та зрозумілі відповіді.Зокрема, військових цікавить:1. Чи отримають право виїжджати за кордон на час відстрочки ті, хто відслужив за новим контрактом і звільнився? А також військові, демобілізація яких очікується з кінця осені 2026 року? 2. Коли буде оприлюднено умови контракту для офіцерського складу: мобілізованих; офіцерів, які уклали контракт до завершення дії воєнного стану; тих, у кого строк дії контракту завершився, але був автоматично продовжений?3. Якщо після укладення «піхотно-штурмового» контракту солдат жодного разу не залучався до виконання бойових завдань на лінії фронту, чи матиме він право на звільнення в запас після 10 місяців служби? Чи є мінімальні вимоги щодо кількості бойових виходів?4. Як має діяти військовослужбовець, якщо після укладення бойового чи базового контракту його переводять до штурмових військ чи підрозділів? Чи дасть це йому право відслужити 10 місяців замість 2-х років з наступним звільненням у запас?5. Мінімальний рівень щомісячного грошового забезпечення пропонується підвищити до 30 000 гривень. Але чому тоді у разі отримання тяжкого поранення під час бойових дій пенсійні виплати будуть прив’язані до суми від 20 000 гривень? Чи буде така різниця усунута? 6. Чому терміни служби за базовим і бойовим контрактом однакові, тоді як в нестабільних умовах на фронті, ризик для життя під час служби за бойовим контрактом може бути співмірним із ризиками в піхотно-штурмових підрозділах?7. Міністр оборони говорив, що кожен військовослужбовець матиме змогу побачити за допомогою «калькулятора» скільки ще йому залишилося служити до звільнення. Яким чином це працюватиме? Чи не доведеться військовим самостійно проходити кола бюрократичного пекла і збирати документи за всі роки служби? 8. Який рівень мінімальної зарплати для військових очікується у 2027 році? Чи будуть її підвищувати з урахуванням інфляції?9. Чому функціонал застосунку «Армія+» недоступний для військовослужбовців Державної прикордонної служби України?
Правоохоронний комітет блокує законопроєкти проти свавілля ТЦК‼️ Це не просто безвідповідальність, це — співучасть‼️Те, що сьогодні відбувається навколо роботи територіальних центрів комплектування — це відповідальність не лише тих, хто допускає порушення, а й тих, хто не дає запровадити механізми покарання.Бо якщо профільні комітети не здатні організувати роботу і блокують закони, які передбачають адміністративну та кримінальну відповідальність за свавілля ТЦК— вони теж є співучасниками!Одним із таких є правоохоронний комітет, який очолює Іонушас. Саме там були заблоковані законопроєкти команди «Розумної Політики», які передбачають реальні механізми контролю і відповідальності: штрафи до 170 тисяч гривень для співробітників територіальних центрів комплектування за незаконну постановку на військовий облік, у тому числі жінок, а також – зобов’язання ДБР автоматично відкривати провадження за фактами бусифікації і порушень ТЦК, які з’являються у мережі.Тому відсутність покарання за те, що люди бачать сьогодні на вулицях, — це також питання рішень або бездіяльності тих, хто мав забезпечити появу механізмів відповідальності і відповідних законів!
Мальки риб, дороги і «схеми Міндіча». Абсурд у змінах до бюджету! Коли влада розповідала, що зміни до державного бюджету потрібні виключно для фінансування сектору безпеки і оборони, виявилося, що це далеко від правди. Бо всередині цього законопроєкту заховали багато дуже дивних речей, які несуть вигоду комусь, але точно не захисникам.Поки в армії забирали 40 мільярдів гривень із закупівлі озброєння, паралельно намагалися закласти додаткові гроші на дороги. Справа Кубракова буде жити вічно? Це робиться, щоб знову будувати дороги з 30% відкатами і роздавати замовлення тільки «своїм» підрядникам?! Якщо дороги потрібні для армії, то дайте ці гроші ЗСУ, а не в дорожній фонд, де їх будуть розпилювати!Наступний абсурд – це правка про гроші на рибне господарство. Якщо це не на бойових дельфінів, то як це стосується сил безпеки і оборони? Як пояснила голова бюджетного комітету Підласа – йдеться про 10 млн грн на мальків риб. Тут навіть і коментувати важко. На щастя, здоровий глузд все ж переміг, і ці правки вдалося збити.Але залишився додатково понад мільярд на Міненерго. Ще не все розпиляли в схемі Міндіча? Судячи з відповіді голови комітету, частина грошей стосується зони відчуження, але під час ухвалення бюджету ця тема була «не в фокусі» через відсутність профільного міністра. Тобто тепер помилки, непрофесійність і провал планування мають перекриватися за рахунок військового бюджету?Якщо потрібні гроші на інші програми — шукайте їх у піар-проєктах, телемарафонах, «Тисячовесні» та всіх інших непріоритетних видатках!