Пам’ятаю зйомки, де в мене не було нічого. Ні рефлектора, ні ламп, ні навіть нормального вікна. Була тільки стара пошарпана стіна і випадковий промінь сонця. Ні місце, ні обладнання не спонукали мене творити тут, лише внутрішнє бажання. І от я стою, без техніки, без плану, просто з камерою на штативі. І ось воно - це світло, яке створює весь кадр. Тоді я згадала, як часто чула: “Ну звісно, у тебе ж техніка…”. Світло - це не набір інструментів. Це спостереження. Здатність побачити, як воно закутує в промені всю кімнату, як проникає крізь тюль і як розбивається на кольори через старе скло.Можна мати найдорожчий набір - і ніколи по-справжньому не відчути світла. А можна стояти на кухні з телефоном - і зловити найщиріший кадр.Одні з моїх улюблених кадрів зроблені саме так. Без жодної "крутої" техніки. Без професійного обладнання. Просто тому, що я не могла пройти повз.А ви коли востаннє ловили світло без усього, лише на інтуїції?Прикріплюю свої світлини з 2016 на старенького друга Nikon D3100