Радіо Юрченко | Лонгрід на шість кроків.Крок 1ще з періоду АТО, коли я вперше опинилас...

Лонгрід на шість кроків.Крок 1ще з періоду АТО, коли я вперше опинилася на прощанні із загиблим військовим і дивилась на двох його синів, що плакали біля могили я усвідомила, що у війни не буде строку придатності. це не на 2,5,10,15 років. це назавжди. бо діти, які втрачають найважливіше, рано чи пізно хотітимуть розплати. і вони на неї заслуговують.Крок 2але до повномасштабної війни я не уявляла масштабів іншої сторони медалі – там, за клятим порєбріком, ростуть монстри. малєнькіє ванькі, які поїдають пропаганду не лише із телевізора, а й зі шкільних уроків, де наче в кривому дзеркалі історія вивертається вигідним боком для властєй. покоління ростуть тупим і дуже гнучким для керуванння стадом. а додайте до цього ще папку, який вєрнулся у чорному пакєтікє або ще гірше – калєкой, що гупає кулаком по столу, заправляється водочькой і кричить про укронацистів, час від часу лупить жінку і дітей. ще один дуже вигідний в майже безкоштовний засіб для пропаганди. їх з молоком матері вчать ненавидіти нас. і кожен малий рускій ванька на підсвідомому рівні вже готовий йти на українську землю, красти унітази і запитувати, як батя вчив «а кто вам разрєшил красіва жить».Крок 3а потім я у роздумах пішла ще далі… окуповані території, де вже наших дітей годують пропагандою і замість Іванів, взрощують ваньок. де за танком їде делегація російських вчителів і фури російських підручників. де кожне слово – це частина системи. Дуже розумно вибудованої машини, яка і чекає як дістатися глибше і захопити більше. Захопити все.Крок 4і я жахалася цих думок. аж доки не сіла читати «Школу для варварів». Такого простого і водночас точного опису машини зла я не бачила в жодній іншій книжці. Я дозволяю додати поетики і називаю цю книжку архітектурою зла. Уявіть, вам сім років і ви щодня від 100 до 150 разів змушені вигукувать «Хайль,Гітлер».Вам щодня доводять, що ваша сімʼя – не найважливіше і ви будете справді хорошими громадянами, якщо будете говорити про проступки чи таємниці своїх рідних. А ваш друг із сусіднього будинку єврей і говорити з ним – це сором.Або єврей ваш тато і через це вас не беруть у змагання, ігри, не запрошують на дні народження (як же ви починаєте ненавидіти свого тата). Або ще гірше – ви і є єврей. І ви ненавидите всіх батьків, бо через них у нас немає ні школи, ні друзів, ні можливості навіть вільно гуляти вулицями.Крок за кроком. Слово за словом. І з люблячого сина чи доньки ви перетворюєтеся на малесенький гвинтик величезної машини нацизму. І от мені здається, що страшніше за армію злих і осліплених ідеологію дітей немає нічого.Це значно страшніше, ніж ядерна зброя. Крок 5Але є і хороша новина: зло не витримує і режими падають. І падають гірко, залишаючись в руїнах ідеологічних шкіл, задихаючись на згарищах пропагандистських буклетів, давлячись червоними нарукавними повʼязками, що для всього цивілізованого світу зараз виглядають як найбільший сором. Найгірше клеймо на цілій нації. Крок 6І бажання моє просте і, вибачте, не зовсім гуманне, щоб як папка після водочькі і бив ваньку, то так, щоб потім у ваньки не лишалося мізків нести свої юні ніжки на українську землю. І зло впаде, але це не означає, що стане легше. У нас буде надзвичайно багато роботи, яку ми не маємо право не зробити. Бо одна здавалося б цивілізована країна сотню років тому вже трошки забила болт на освіту і дітей, і маленький вусатий недохудожник ні хвилини не зволікав.А книжку щиро раджу. Після неї як після холодного душу: дуже дискомфортно і сумно, але і мотивуюче.Якщо свою дитину не навчу любити Україну я – її навчить любити рускую культуру мацак пропагандистської машини зла.