🍜 "Ця жінка плаче через ситуацію в Україні" . Є лише одна проблема: цієї жінки не існує.

У вересні Центр протидії дезінформації зафіксував у TikTok російську інформаційну кампанію з так званими «емоційними українками». Згенеровані за допомогою штучного інтелекту персонажі зі сльозами й криком говорили про мобілізацію, корупцію та «катастрофічну ситуацію» в Україні.

Були й інші варіації: фейковий «український блогер», якого насправді створив ШІ, та вигаданий «флешмоб вагітних українок».

Технології нові. Прийом дуже старий.

Спочатку вас намагаються не переконати, а налякати, розлютити або розчулити. Сильна емоція зменшує шанс, що людина зупиниться і запитає: хто це? Звідки ця інформація? Де першоджерело?

Тому маємо короткий алгоритм на випадок інформаційної «локшини»:

🔎 не поширюйте повідомлення одразу, навіть із коментарем «дивіться, який фейк»;

🔎 знайдіть першоджерело — хто саме зробив заяву і де;

🔎 перевірте, чи підтверджують інформацію інші незалежні джерела;

🔎 якщо новина різко підняла тривогу чи лють — відкладіть телефон хоча б на кілька хвилин, а вже потім перевіряйте.

І ще одна корисна фраза, про яку ми часто забуваємо:

«Я поки не знаю, чи це правда».

Між «повірити» і «не повірити» завжди є третій варіант — дочекатися фактів.

Тож 6 жовтня, коли календарі нагадують про День локшини, домовмося: ту, що в тарілці, — за бажанням. А ту, що намагаються повісити на вуха, — спочатку перевіряємо.