Сьогодні — День пам’яті дітей, яких убила росія. У такі дні дорослі часто думають: чи варто говорити з дітьми про війну? Психологи та UNICEF сходяться в одному: мовчати не варто. Діти все одно бачать сирени, новини, тривогу дорослих і роблять власні висновки. Важливо, щоб вони чули правду від тих, кому довіряють.

🔹 До 6 років — простими словами.«Так, зараз є війна. Є люди, які напали на нашу країну. Є військові, які нас захищають. Ми знаємо, що робити під час небезпеки».

🔹 Молодшим школярам уже потрібні пояснення причин і наслідків. Відповідайте на запитання чесно, але без зайвих страшних деталей та жорстоких фото.

🔹 Підліткам важливо не лише пояснювати, а й обговорювати. Запитуйте, що вони читають, що думають, що відчувають. Допомагайте перевіряти інформацію та відрізняти факти від маніпуляцій. Що допомагає дітям менше травмуватися?✔ стабільний режим дня;✔ зрозумілий план дій під час тривоги;✔ відчуття, що поруч є дорослий, який контролює ситуацію;✔ обмеження потоку тривожних новин та відео. Окрема тема — ставлення до захисту країни. Дітям не потрібна романтизація війни. Але вони мають розуміти різницю між агресією та захистом. Захищати свій дім, своїх близьких і свою країну — це відповідальність. Війна не є цінністю. Цінністю є мир, свобода та право жити у власній державі. І ще одна важлива річ. Дитині не потрібно бачити безстрашних дорослих. Їй потрібні дорослі, які можуть сказати: «Так, мені теж страшно. Але ми разом і ми знаємо, що робити». Саме це дає найбільше відчуття безпеки.