Як розпізнати домашнє насильство та отримати допомогу
Коли вдома страшно, коли близька людина принижує, погрожує, завдає болю чи позбавляє найнеобхіднішого — це може бути домашнім насильством. Такі дії не можна виправдати ревнощами, втомою, стресом або «турботою».
Домашнє насильство може бути фізичним, психологічним, сексуальним або економічним. Погрози вчинити такі дії також належать до його проявів.
Які ознаки домашнього насильства?
▪️ Фізичне насильство — ляпаси, побиття, штовхання, щипання, укуси, удушення, заподіяння травм. Це також силоміць утримування в приміщенні, залишення в небезпеці або ненадання допомоги людині, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
▪️ Психологічне насильство — образи, приниження, залякування, переслідування, погрози вам чи вашим близьким. Воно може проявлятися через контроль спілкування, заборону бачитися з рідними та друзями, обмеження можливості самостійно ухвалювати рішення. Такі дії викликають страх, відчуття безпорадності та завдають шкоди психічному здоров’ю.
▪️ Сексуальне насильство — будь-які сексуальні дії щодо повнолітньої людини без її згоди, примушування до інтимних стосунків, зокрема з іншою особою. Шлюб чи спільне проживання не означають автоматичної згоди на близькість. До цієї форми насильства належать також сексуальні дії щодо дитини або в її присутності.
▪️ Економічне насильство — умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів, документів або можливості ними користуватися. Це також заборона працювати чи навчатися, примушування до праці, перешкоджання в отриманні необхідного лікування або реабілітації, залишення без належного догляду.
Кого це може стосуватися?
Домашнє насильство може відбуватися між подружжям, колишнім подружжям, нареченими, батьками й дітьми, іншими родичами, людьми, які мають спільних дітей або проживають чи раніше проживали однією сім’єю. Законодавство також захищає людей у відносинах опіки, піклування та сімейного виховання.
Для багатьох із цих відносин спільне проживання не є обов’язковою умовою. Зокрема, насильство з боку колишнього чоловіка або дружини не перестає бути домашнім через те, що ви мешкаєте окремо.
Куди звертатися по допомогу?
📞 102 — поліція. Якщо вам або вашим близьким загрожує небезпека, телефонуйте та, за можливості, перейдіть у безпечне місце.
📞 1547 — урядова гаряча лінія з питань протидії домашньому насильству, торгівлі людьми, насильству за ознакою статі та стосовно дітей.
📞 116 123 — з мобільного або 0 800 500 335 — з мобільного чи стаціонарного: Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації. Тут можна безкоштовно отримати психологічну та юридичну консультацію.
📞 0 800 213 103 — контактний центр системи безоплатної правничої допомоги. Юристи пояснять ваші права, допоможуть із заявами та скаргами, розкажуть про порядок отримання допомоги й можливості захисту. За послуги, надані системою безоплатної правничої допомоги, платити не потрібно.
Якщо ви дізналися про насильство щодо близької людини, вислухайте її без осуду, не звинувачуйте та не вимагайте негайних рішень. Запитайте, яка допомога їй потрібна, і поділіться контактами фахівців.
Відповідальність за насильство несе кривдник. Ви маєте право на безпеку, повагу та підтримку. Навіть якщо ви не впевнені, чи є ваша ситуація домашнім насильством, ви можете звернутися за консультацією.
Збережіть ці номери та поділіться ними з тими, кому може знадобитися допомога.