Ще й захворів, два дні провів у ліжку, сьогодні вже легше. Поки валявся, думав про концепцію позитивного мислення, не плутати з позитивізмом.Напевно, більшість чула про те, що варто мислити позитивно, і я справді вважаю, що таке сприйняття дає максимум ясності та енергії жити — саме жити, а не виживати. Це не про рожеві окуляри, а як раз про абсолютну чесність із собою, відсутність конфлікту з життям, фокусом уваги на тому, що робить нас сильнішими і наповнює силою.Більшість із нас чула про ці ідеї, і, напевно, приблизно така ж кількість погоджується з тим, що вони чудові і варто так мислити. В чому ж складність? Чому це не стає частиною нашого постійного бачення?Відповідь виявилася простою і одночасно дуже складною і в ній криється головна відмінність підходу популярної психології від, наприклад, серйозних традицій йоги до роботи зі своїм психічним простором. У психології немає акценту на практиці. Нам дають чудові описові моделі, концепції і навіть вправи, але ідея, що для трансформації потрібна неперервна практика, не є ключовою. А в йозі вона центральна.Це я так просто думки в голос, більше для себе. Зловив себе на тому, що не дуже позитивно мислю). І типу так, є причини у вигляді війни, ізоляції, викликів у особистому житті , втрат близьких та відчутно зруйнованих базових потреб. Але я все ж думаю, що міг би постаратися краще в плані позитивного мислення)