Слово «Ні» — як дарунок Бога Сьогоднішня євангельська історія про гадаринців (Мф. 8:28–9:1) відкриває цінність слова «ні» — такого ж гострого, як і короткого, дуже важливого. Христос приходить у гадаринську землю. Ще не встиг дійти до міста, як мешканці виходять Йому назустріч і просять піти. І Господь, без зайвих слів, іде. Просто йде. У цій історії є два важливі моменти: Перший — про Бога.Він не хоче бути такою ж реальністю, як ліхтарний стовп на нашій дорозі, від якого нікуди не дітись. Від Бога можна дітись.Можна Йому просто сказати:"Ні, не хочу, до побачення, йди" — і Він залишить нас у спокої.Ненав’язливий Бог. Бо Він, як і ми за Його подобою, хоче живих і справжніх стосунків, вільного вибору і свідомої участі, а не зґвалтування необхідною, нав'язливою і категоричною присутністю. Другий — про нас.Хто ми, що можемо Всевишньому сказати "ні" — і Він на те зважає? Сам Бог поважає твоє маленьке "ні", подумай тільки! Але чому? Бо ми тут із Ним на рівних! І це не наша заслуга — це Божий дар і покликання.Бог дає нам життя і дихання, стає перед нами навшпиньки, щоби очі в очі — на рівні — і каже: - Ти можеш сказати Мені "ні", бо ти вільний. Знай про це. Я люблю тебе, але якщо захочеш — Я піду. І що ми робимо після того із цим важливим і страшним словом?Ми не приймаємо його як дорогоцінний дар — обережно, з увагою і відповідальністю. Ми беремо його зухвало — щоб із цієї висоти божественного покликання заперечувати все, що, здається, загрожує нашому егоїзму,що не тішить наше самолюбство. Якщо Бог дає нам — Іншим — бути, якщо Він ділиться Своїм буттям, то ми частіше, навпаки, хочемо Іншого заперечити, щоб ось так, дуже легко і просто, самоствердитися. І так ми поводимось не лише одне з одним, але й із Богом. Згадайте цю біблійну історію з Раю — вже Адам із Євою хотіли відчути свою велич лише через те, щоб сказати Богу "ні". "Ні" — дуже важливе і потрібне слово, але до нього, як і до всього важливого, треба розуму. Якщо у вас в лексиконі немає слова "ні", то ви, може, й добра людина, але — наївна душа. Ваше падіння і розчарування — не за горами. Якщо ж у вас багато "ні", якщо ви його вимовляєте скоріше, аніж думаєте, чи то треба — то мої вам співчуття: у вас буде багато болю. Не може людина, яка хаотично розмахує гострим ножем, не поранитись і не наробити біди. Бо "ні" дано нам не для того, щоб воювати з іншими, а щоб відрізати брудне, фальшиве, зайве, непотрібне й грішне — і зберегти справжнє, здорове та святе. В собі. Жити треба ще вміти ☝️#думидуховні