"Я просто правдивий!" або Як хамовитість маскують під щирість та відвертість.Напевно ви теж зустрічали таких людей, це не рідкість. Вони ведуть себе безцеремонно, легко переступають ваші особисті межі, особливо перед іншими, ставлять запитання до нахабності відверті і незручні, грубі у словах, інколи це просто зненацька тощо. Але все це так подається, що це ні в якому разі не агресія проти тебе, чи конфлікт, це:- Та я просто відвертий, я такий, як є, я не притворяюсь, що думаю, те й кажу. Зато я чесний! Не те, що оце ви, святоші, сноби та інтелігенти рафіновані.І ти такий вже думаєш: "А може й правда, може так воно і є. Може то я дурний і мої лижі не їдуть".Однак, такій вульгарщині до правди життя так само далеко, як і напускній святошності, дві сторони однієї дешевої медальки.Чим правда відрізняється від грубості?Правда — це чеснота, яка базується на бажанні допомогти чи донести істину. Грубість — це спосіб підняти себе, принижуючи інших. Людина, яка дійсно щира, знайде спосіб бути відвертою, не завдаючи болю.Що стоїть за цією вульгарною "відвертістю"?- Брак самоконтролю. Нездатність подумати, як твої слова вплинуть на іншого.- Бажання домінувати. Нахабство маскується під "щирість", щоб нав'язати свою перевагу.- Уникнення відповідальності. Зручно прикриватися такою "правдою" - моє діло сказати, а ви робіть, що хочете.Вихованість — це не маска і не лукавство, а ознака зрілості. Це не означає, що ви маєте бути "святошею" чи боятися висловлювати свої думки. Але якщо ваші слова ранять або викликають відторгнення, можливо, проблема не в правді, а в її подачі.Тож наступного разу, коли хтось буде виправдовувати свою грубість "правдивістю", не спішіть тому вірити.Живи і будь в безпеці 👌#психомудрості